Свято Покрови Пресвятої Богородиці та День Захисників і Захисниць України – особливий час, коли ми єднаємося у молитві за наш народ, армію та перемогу. У Свято-Георгіївському храмі м. Житомира відбудуться святкові богослужіння:30 вересня, вівторок – 17:00 Велика вечірня з літією1 жовтня, середа – 09:00 Божественна Літургія Запрошуємо усіх долучитися до спільної молитви! Помолимося під Покровом Божої Матері за наших Захисників і Захисниць, за Перемогу України та справедливий мир у нашій землі. Разом-сильніші!Новини
Свято Покрови Пресвятої Богородиці та День Захисників і Захисниць України – особливий час, коли ми єднаємося у молитві за наш народ, армію та перемогу. У Свято-Георгіївському храмі м. Житомира відбудуться святкові богослужіння:30 вересня, вівторок – 17:00 Велика вечірня з літією1 жовтня, середа – 09:00 Божественна Літургія Запрошуємо усіх долучитися до спільної молитви! Помолимося під Покровом Божої Матері за наших Захисників і Захисниць, за Перемогу України та справедливий мир у нашій землі. Разом-сильніші!-
Категорія: Новини
-
Перегляди: 23
Святительське служіння Михаїла, першого митрополита Київського, тісно пов'язане з просвітницькою діяльністю святого рівноапостольного князя Володимира († 1015; пам'ять 28 липня, за юліанським календарем). У 988 році, незабаром після свого хрещення, святий Володимир закликав з Корсуні (нині Херсонес) грецьких священнослужителів для поширення на Русі православної віри. Серед них прибув до Києва і святитель Михаїл, він привіз святі ікони і богослужбові книги, церковне начиння, святі мощі угодників Божих. За декілька років служіння митрополита Київського в містах і селах було побудовано велику кількість храмів і засновано декілька монастирів. Літопис оповідає, що у ці роки «віра православна розквітла і засяяла, як сонце». Одна з головних турбот святого князя Володимира і святителя Михаїла полягала у влаштуванні шкіл. В тому ж літописі говориться, як вони «почали у батьків і матерів брати молодих людей і віддавати в училище вчитися грамоті».Євангельське благовістя першого митрополита Київського простягалося далеко за межі Києва: Переславль, Чернігів, Білгород, Володимир ось неповний список міст, в яких відкривалися з благословення святителя Михаїла православні храми. Не без допомоги святителя рівноапостольний князь Володимир хрестив чотирьох болгарських князів і одного печенізького, відправив ченця Марка проповідувати християнську віру до волзьких булгар-магометан. З багатьох побудованих в Києві храмів найбільшим був Десятинний на честь Пресвятої Богородиці. Він був прикрашений іконами, хрестами і начинням, привезеними святителем Михаїлом з Корсуні. В цей храм при святому Володимирі був перенесений гріб з мощами святої рівноапостольної княгині Ольги († 969; пам'ять 24 липня, за юліанським календарем). Тут же був похований перший Київський митрополит, який відійшов до Господа 28 червня 992 року. Його первосвятительство на Київській кафедрі залишило добру пам'ять.-
Категорія: Новини
-
Перегляди: 26
Нещодавно ми вшановували пам’ять Отців Києво-Печерських, що в Дальніх Печерах Лаври спочивають, сьогодні ж прославляємо тих преподобних печерських, що знайшли свій спокій в Ближніх лаврських Печерах. У 1057 році святий Антоній поставивши ігуменом Києво-Печерської Лаври преподобного Варлаама, перейшов на інший схил, де викопав для себе нову келію. Саме звідси і розпочалась історія частини наших Печерських святих у Ближніх Печерах до складу яких входить 73 прославлених Церквою ченців, священноначальником яких є преподобний Антоній Печерський. Серед них найбільш відомі - Агапіт Печерський, лікар безвідплатний, Ілля Муромець, Нестор Літописець а також ченці найменовані як просфорники, затворники, пісники, іконописці й прозорливі.Кожен з них в часі земного життя догодив Богові і набув благодаті Святого Духа. Ми, сучасники наших предків в особі преподобних маємо гідний приклад для наслідування і водночас великий скарб – друзів Христових, які невтомно молять за нас Бога. Щоразу проходячи вологими намоленими святими печерами, побожні віряни у своїх душах відчувають невимовну радість і трепет. Адже благодаттю Святого Духа через цих преподобних ченців Господь посилає одним здоров’я, іншим – прощення гріхів, а найголовніше, всіх приводить до спасіння. Нехай за молитвами Печерських святих Господь і надалі дає нам за потребами нашими все те корисне, що є необхідним для нашого духовного блага!-
Категорія: Новини
-
Перегляди: 18
-
Категорія: Новини
-
Перегляди: 19
Цього дня вшановуємо пам’ять святої Софії та її трьох дочок – Віри, Надії й Любові. Ці імена символізують головні християнські чесноти, що ведуть людину до справжньої мудрості. Дівчатам було всього 12, 10 і 9 років, коли на їхні плечі випала важка ноша мученицької смерті. Вони жили в Італії за часів імператора-язичника Адріана, походили з заможного роду, але мати, бувши вдовою, виховала їх не в розкоші, а у благочесті та вірі в Христа. Прибувши до Риму, сім’я потрапила в немилість жорстокого правителя. За переказами, Адріан наказав допитувати кожну дитину окремо, сподіваючись хитрощами похитнути їхню віру. Проте ні лагідні обіцянки, ні погрози не зламали віру та силу дівочих сердець. Катування були жорстокими. Софія, стоячи поруч, не благала помилування – вона молилася, щоби доньки не злякалися й не зреклися Христа. У 137 році після Різдва Христового усіх трьох сестер стратили. Матері дозволили поховати їхні тіла за містом. Три дні Софія не відходила від могил і, врешті, сповнена невимовного болю, відійшла до Господа. Імена святих мучениць та їхньої матері нагадують усім нам шлях духовного зростання, яким нам належить йти.
Віра породжує простоту й чистоту, а з чистоти виростає смирення та любов. Надія спирається на віру і дає спокій, коли ми довіряємо Богові у всьому. Любов же – вища за віру й надію, вона є стовпом усіх добрих діл. Мудрість, що перемагає страх, завжди переходить у любов, а любов робить непохитною і віру, і надію. Нехай за молитвами святих мучениць Віри, Надії, Любові та їхньої матері Софії Господь дарує й нам розумну мудрість та справжню християнську відвагу.
-
Категорія: Новини
-
Перегляди: 18
У цей урочистий день у Свято-Георгіївському храмі м. Житомира було звершено Божественну літургію святителя Іоана Золотоустого, яку очолив настоятель храму протоієрей Павло Ядчишин.
Під час богослужіння лунали особливі молитви за мир в Україні, за українських воїнів, хворих і поранених, полонених, волонтерів, біженців, капеланів та за всіх людей нашої держави. Вірні мали можливість приступити до Таїнств Сповіді та Святого Причастя.
-
Категорія: Новини
-
Перегляди: 20
Сьогодні ми по-особливому вшановуємо нашу святиню – Хрест Господній, видимий знак нашої віри, символ любові Божої до людей. Ми вшановуємо Хрест, коли поклоняємося йому, коли звершуємо особливий чин його Воздвиження, тобто молитовного піднесення, що нагадує також про історичну подію віднайдення в IV столітті Хреста Господнього та його воздвиження над народом, який зібрався, почувши радісну звістку.
Хрест став для нас знаменням спасіння, радості, життя вічного. Але не саме дерево отримало таку силу, і не знак хреста сам собою подає нам благословення. Сила Хреста має джерело в жертві Спасителя, яку Він приніс, віддавши на розп’яття Своє тіло і проливши Свою кров.
-
Категорія: Новини
-
Перегляди: 19

