21 листопада 2024 року, з нагоди дванадесятого свята Введення у храм Пресвятої Богородиці у Свято-Георгіївському храмі м. Житомира була звершена святкова Божественна літургія святого Іоана Золотоустого. Очолив богослужіння настоятель храму протоієрей Павло Ядчишин.
Ця свято ми відзначаємо не лише у спомин про подію із життя Пресвятої Богородиці, але й для того, аби пригадати обітницю Її праведних батьків – святих Іоакима та Анни, які, будучи бездітними, дали обіцянку, що якщо Господь пошле їм дитину, вони віддадуть Її для служіння Богу. Вони залишилися вірними своїй обітниці перед Господом, і трирічна Марія, Якій судилося послужити Боговтіленню та стати Богоматір’ю, увійшла до Єрусалимського храму та навіть у Святеє Святих, куди міг входити тільки первосвященник і лише раз на рік.
17 листопада 2024 року, в Неділю 21-шу після П'ятдесятниці Православна Церква вшановує пам'ять святителя Григорія, чудотворця, єпископа Неокесарійського. В цей день у Свято-Георгіївському храмі м. Житомира була звершена Божественна літургія святого Іоана Золотоустого яку очолив настоятель храму протоієрей Павло Ядчишин у співслужінні кліриків Житомирсько-Овруцької єпархії протоієрея Івана Сопронюка та ієрея Олексія Ковтонюка.
Дорогі студенти! У ваш день свята зичу кожному сил, натхнення, терпіння та рішучості. Студентство зазвичай є особливим, легким і світлим періодом в житті людини. Але нині, під час війни, він для вас сповнений багатьох непростих випробувань та викликів. Живіть, пізнавайте, досліджуйте, аналізуйте і пам’ятайте всі ці важкі життєві уроки, які ви проходите нині. І ніколи не забувайте про надвисоку ціну, яку нині платять наші захисники, щоби Україна мала сьогодення і майбутнє.
Сьогоднішнє Євангеліє нам описує немудрого чоловіка, щоб нас навчити мудрості. І каже нам, ось в одного багача земля вродила і він мабуть почувався на сьомому небі, так радів з праці своїх рук, зібрав добрий врожай. Чекав, що тепер його життя набере цілком іншого змісту і якості. Він каже сам до себе: «Душе моя! Маєш добра багато в запасі на багато років! Спочивай собі, їж, пий і веселися!» (Лк 12, 19).
15 листопада 2024 року, Свята Православна Церква за своїм богослужінням молитовно вшановує і прославляє преподобного Паїсія Величковського.
У цей день правлячий архієрей Житомирсько-Овруцької єпархії – преосвященний єпископ Житомирський і Овруцький Паїсій відзначив день свого Небесного покровителя.
З цієї нагоди у головному храмі м. Житомира – Свято-Михайлівському кафедральному соборі було звершено Божественну літургію святителя Іоана Золотоустого, яку очолив єпископ Паїсій у співслужінні запрошених архієреїв: архієпископа Луганського і Старобільського Лаврентія; архієпископа Хмельницького і Шепитівського Павла та єпископа Чернівецького і Буковинського Феогноста.
Заговини – це останній день перед початком багатоденного посту, коли ще можна споживати скоромну їжу. Скоромна – від даньослов’янського слова «скрамъ», що означало «жир, масло». Отже, скоромна їжа – це така, яка у своєму складі має плоть або продукти життєдіяльності теплокровних тварин, наприклад: молоко, яйця, сир, м’ясо тощо.Таким чином, заговини – це день перед постуванням, «за» день до говіння. Говіння – це термін, який вживається у православному богослужбовому побуті на позначення певного стриманого образу поведінки віруючих під час посту. Це слово грецькою «εὐλάβεια» (евлавіа) означає обережність, страх, боязкість, благоговіння. А його походження виводять до індоєвропейського корня «хава», що означав «благоговійне принесення жертви».
