Сьогодні минає рівно 10 років від знакової події в історії Свято-Георгіївського храму м. Житомира.
7 січня 2016 року тут була звершена перша Божественна Літургія. Богослужіння відбулося у храмі, який на той час ще перебував у процесі будівництва — без завершеного внутрішнього оздоблення, але вже наповнений молитвою, вірою та надією.
Будівництво Свято-Георгіївського храму розпочалося у квітні 2014 року — в один із найтрагічніших і найвизначальніших періодів новітньої історії України. Саме тоді російська федерація анексувала Кримський півострів і розпочала збройну агресію проти України на сході нашої держави. У цих складних обставинах народжувалася святиня, покликана стати місцем молитви, духовної опори та надії.

Свято-Георгіївський храм м. Житомира є унікальною святинею, адже це перший в Україні православний храм, збудований у грузинському архітектурному стилі VI–VII століття. Його архітектура є живим свідченням давньої християнської традиції та яскравим символом духовного братерства між українським і грузинським народами.
Ініціатором будівництва храму став приватний підприємець, етнічний грузин — Георгій Індікоєвич Кварацхеліа. Він прийняв рішення звести цю святиню як дар українській землі — державі, у якій знайшов себе як особистість і в якій народилися його діти. Храм став знаком щирої вдячності, глибокої поваги та любові до України.
Саме трагічні події 2014 року спонукали до рішення присвятити храм святому великомученику Георгію Побідоносцю — небесному покровителю воїнів, захисників і всіх, хто бореться зі злом. У час війни ця назва набула особливого духовного змісту, адже молитва за захисників України стала життєво необхідною для всього народу.
Перші богослужіння у ще незавершеному храмі відбулися 7 та 19 січня 2016 року — на свята Різдва Христового та Богоявлення Господнього. Очолив богослужіння настоятель храму ієромонах Леон Геловані у співслужінні клірика Свято-Михайлівського кафедрального собору м. Житомира ієрея Павла Ядчишина. Святкова Божественна Літургія звершувалася українською та грузинською мовами, що стало яскравим знаком духовної єдності двох братніх народів.
З моменту освячення храму 4 травня 2016 року і до сьогодні тут безперервно лунає молитва за мир в Україні, за українське військо, поранених і хворих, лікарів і медичних працівників, полонених, волонтерів, біженців, капеланів та всіх, хто потребує духовної підтримки в час великих випробувань війною. Храм також став місцем постійної матеріальної допомоги та підтримки захисників України.
Щиро дякуємо всім, хто всі ці роки йшов поруч із нами — будував, молився, допомагав, підтримував і вірив. Багато вже вдалося реалізувати, але ще більше — попереду.
Сьогодні наша спільна молитва і праця спрямовані до одного:
перемоги України та справедливого миру на рідній землі.
Нехай Господь благословить усіх, хто творить цю історію разом із нами.