Сьогодні ми святкуємо Різдво одного з найбільших серед народжених жінками – Хрестителя Господнього Іоана, того, хто став гласом у пустелі та приготував шлях Христові.

Його народження принесло праведним Захарії та Єлизаветі велику радість. Але ця радість від самого початку поруч із випробуванням. Ангел звіщає благу вість Захарії, Єлизавета приймає привітання від Марії, і вже в цих подіях видно, що життя Предтечі не буде простим.

Іоан народився на пів року раніше Спасителя. Ще від дитинства йому довелося ховатися від гонінь Ірода. Його батько, священник Захарія, був убитий у храмі, бо не відкрив, де перебуває син.

Господи Боже сил, Боже спасіння нашого, Ти Єдиний твориш чудеса. Поглянь в милості та милосерді на смирення рабів Твоїх і людинолюбно вислухай і помилуй нас: бо вороги наші зібралися на нас, щоб погубити нас і знищити державу нашу та святині наші. Допоможи нам Боже, Спасителю наш, і визволи нас, заради слави імені Твого, і нехай на нас справдяться слова, сказані Мойсеєм: будьте сміливими, стійте і побачите спасіння від Господа, бо Господь бореться за нас.

У другий недільний день після П’ятидесятниці наша Церква згадує Всіх святих, які в Україні-Руси просяяли. Ми прославляємо тих святих, хто близький нам за родом і місцем життя свого, хто в землях нашого рідного краю ніс служіння та звершував подвиги, довершувався у чеснотах, засвідчував віру через мучеництво.

Наша Церква має сонм українських святих – священнослужителів, а також благочестивих християн-мирян, які своїм земним життям і працею догодили Господу. Вже перші віки християнської віри в Київській державі ознаменовані появою святих мучеників, серед яких відомі імена святих Іоана та Федора, що були християнами з варягів. Серед українських святих також великі князі, які мудро керували своїм народом (наприклад, святі рівноапостольні князі Володимир і Ярослав та княгиня Ольга), князі, які опирались насильству своєю лагідністю (князі-страстотерпці Борис і Гліб), засновники монашого життя на нашій землі (преподобні Антоній і Феодосій Печерські), численні мученики, преподобні і праведні.

1 Не судіть, щоб і вас не судили; 2 бо яким судом судите, таким судитимуть і вас, і якою мірою міряєте, такою відміряється й вам. 3 І чому ж ти бачиш скалку в оці брата твого, а колоди, що є в оці твоєму, не відчуваєш? 4 Або, як скажеш братові твоєму: дай я витягну скалку з ока твого, коли колода в оці твоїм? 5 Лицеміре, вийми спершу колоду з ока твого, і тоді побачиш, як вийняти скалку з ока брата твого.
6 Не давайте святого псам і не кидайте перлів ваших перед свиньми, щоб вони не потоптали їх ногами своїми і, обернувшись, не пороздирали й вас.
7 Просіть, і дасться вам; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам; 8 бо кожен, хто просить, одержує, і хто шукає, знаходить, і тому, хто стукає, відчиняють.