Приходячи у цей світ, кожна людина на початку свого шляху зустрічається зі своєю матір’ю. Кожна матір, ще носячи своє дитя під серцем, відчуває особливий зв’язок зі своєю дитиною. Материнська любов супроводжує людину від самого початку її життя і залишається з нею у радості, у страху, у випробуваннях та небезпеках. Та у кожного християнина є ще одна Мати, Пресвята Богородиця, Та, Яка у Своїй дівочій утробі вмістила Бога і Життя усіх.
Сьогодні Свята Церква вшановує одне із великих свят у календарному році, Покров Пресвятої Богородиці. Це свято особливо відкриває нам Її материнську любов і турботу про людей. Після розп’яття Свого Сина, Господа нашого Ісуса Христа, Богородиця не залишила тих, кого так полюбив Спаситель. Вона була поруч з апостолами і ставилася до них із материнською любов’ю, не залишаючи їх у часи випробувань.

Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній у сімнадцяту неділю після П’ятидесятниці, 27 вересня 2026 року, очолив Божественну літургію у Свято-Михайлівському кафедральному соборі Житомира з нагоди 170-ліття від часу його заснування та 35-ліття від часу відновлення.

Перед початком богослужіння Предстоятель Православної Церкви України разом із керуючим єпархією відвідав одну з найбільших в Україні недільних шкіл, яка діє при соборі та навчає понад 300 дітей.

За Божественною літургією Його Блаженству співслужили митрополит Хмельницький і Шепетівський Симеон, митрополит Івано-Франківський і Галицький Іоасаф, митрополит Львівський і Сокальський Димитрій, митрополит Луцький і Волинський Михаїл, митрополит Черкаський і Чигиринський Іоан, митрополит Полтавський і Кременчуцький Федір, митрополит Білоцерківський Євстратій, архієпископ Житомирський і Поліський Володимир, архієпископ Вишгородський Агапіт, архієпископ Вінницький і Барський Павло, єпископ Херсонський і Каховський Борис, єпископ Житомирський і Овруцький Паїсій, єпископ Чернівецький і Буковинський Феогност, єпископ Чернігівський і Ніжинський Антоній, настоятель собору протоієрей Богдан Бойко та місцеве й запрошене духовенство.

Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній 26 вересня 2026 року з першосвятительським візитом прибув до Житомира.

У храмі на честь Усіх святих землі Української, що розташований на території Житомирського військового інституту імені С. П. Корольова, Його Блаженство звершив освячення іконостасу та дзвіниці.

Разом із Предстоятелем автокефальної Української Православної Церкви молилися єпископ Житомирський і Овруцький Паїсій, настоятель храму протоієрей Іван Сопронюк, капелани, керівництво інституту, військовослужбовці та представники місцевої влади.

За кожним чудом, яке Господь являє людині, є історія. Іноді це історія болю, іноді страждання, а іноді довгого очікування. Перед чудом людина часто проходить шлях, на якому потрібно не втратити віру і не перестати любити.
У сьогоднішньому Євангелії ми зустрічаємо жінку з Ханаану, яка приходить до Христа з проханням зцілити її дочку. Вона не належала до юдейського народу і не могла послатися на те, що належить до Боговибраного народу. Але для неї в цей момент це вже не мало значення. Перед нею був Господь, до Якого вона прийшла зі своїм болем і проханням за свою дитину.
Та Христос не відповідає їй одразу. Вона чує слова, які могли б змусити її відійти. Але жінка не відходить. Вона продовжує просити. І навіть тоді, коли її прохання ніби залишається без відповіді, вона не втрачає віри. Її любов до дочки виявляється сильнішою за образу, розчарування чи першу відмову.