Улюблене народом це свято, світле, натхненне, величне. Попри те, що вшанування Преображення Господнього припадає на час доволі суворого Успенського посту, це свято для вірян є радісним і урочистим. За новоюліанським календарем ми відзначаємо його 6 серпня, за сорок днів до іншого дванадесятого свята – Воздвиження Хреста Господнього, яке нагадує про Голгофську жертву Спасителя, на яку Він пішов після Свого Преображення.

Свято Преображення Господнього встановлене на спомин про подію явлення Божественної слави Ісуса Христа Своїм учням, апостолам Петру, Якову та Іоану, на горі Фавор, щоби укріпити їхню віру. Преображення є днем нового Богоявлення для учнів Ісуса Христа, які за першого Богоявлення під час Хрещення Спасителя у водах Йордану ще не були прикликані до звання апостолів.

Дорогі брати і сестри!

Завтра Православна Церква святкуватиме Велике дванадесяте свято — Преображення Господнє.

Запрошуємо вас до Свято-Георгіївського храму м. Житомира на святкові богослужіння:

5 серпня (вівторок) — Напередодні свята
⏰ 17:00 — Велика вечірня з літією

6 серпня (середа) — День свята
⏰ 08:35 — Часи
⏰ 09:00 — Божественна літургія та освячення плодів

Разом піднесемо молитви та принесемо Господу плоди землі й серця.

03 серпня 2025 року, у Свято-Георгіївському храмі м. Житомира була звершена Божественна літургія святителя Іоана Золотоустого. Богослужіння очолив священник Свято-Юріївської (козацької) парафії мікрорайону Корбутівка ієрей Олег Матюшенко.
Під час Літургії лунали особливі прохання за мир в Україні та за Боже благословення для нашого народу.
Євангельське читання цього дня розповідало про чудо насичення п’ятьма хлібами і двома рибинами великої кількості втомлених людей, які прийшли послухати Слово Боже. Ця подія нагадує нам про безмежну милість і турботу Спасителя, Який дбає не лише про наші духовні, а й про тілесні потреби.

Сьогоднішнє Євангеліє розповідає нам, як Ісус Христос, сповнений співчуття і милосердя, чу­десно розмножив хліб та рибу, щоб наситити тисячі голодних людей, які в захопленні слухали його благовість. Йдеться про випадок, який описав євангелист Матфей і цей випадок непідвладний нашому розумінню. Ми ніколи не зустрічали такого в своєму житті та у власному досвіді. Ми не могли подумати, що з п’ятьох невеликих хлібів можуть бути насичені кілька наших теперішніх сіл – п’ять тисяч людей, не рахуючи дітей і жінок. Це означало, що їх було щонайменше вдвічі більше. Десять тисяч людей Господь наситив лише п’ятьма хлібами. В той момент це було безпосереднім свідченням того, що Господь є Бог, того що ця Людина не є сином теслі, але це Правдивий Господь, Який прийшов для того, щоб дати нам основне, чого ми потребуємо – дати нам вічне життя, а наше теперішнє життя наповнити справжнім сенсом.
Здійснивши це чудо Господь наш Ісус Христос, як правдивий Бог і правдива Людина, показав нам це чудо не для того, щоб здивувати нас, але для того, щоб дійсно проявити свою любов, проявити співчуття до тих людей, котрі вже зголодніли, і наситити їх, дати їм те, що їм найбільше потрібно було в цей час.

Сьогодні відзначається свято, яке закріпилося в Церкві майже десять століть тому. Свято Винесення чесних древ животворчого Хреста Господнього було встановлене на згадку звичаю, коли 1 серпня, на початку місяця, який через спекотну погоду сполучався у давній час із поширенням хвороб, у столиці Східної Римської імперії, в Константинополі, з великою урочистістю виносити частину Хреста Господнього для всенародного поклоніння і звершення перед ним молебнів.
Велика частка святого Хреста, віднайденого в Єрусалимі в IV столітті матір’ю імператора Костянтина Великого рівноапостольною Оленою, зберігалася в Царгороді серед святинь імператорської родини. І саме цього дня, яким розпочинається останній місяць церковного року – серпень – з великою честю Хрест, в який була вкладена ця частка Животворчого Древа, виносили спочатку в храм Святої Софії, де звершувалось водосвяття, а потім для молитви і вшанування народом протягом двох тижнів цю святиню урочистою процесією носили по Константинополю. Потім її ховали назад до імператорського палацу.

27 липня Православна Церква вшановує день пам’яті святого великомученика і цілителя Пантелеймона.
Талановитий лікар, наближений до імператора, він зустрів християнського пресвітера, який розповів йому про Христа. А остаточний вибір віри юнак зробив після того, як Господь оживив по його молитві мертву дитину, яку вкусила змія.