27 липня Православна Церква вшановує день пам’яті святого великомученика і цілителя Пантелеймона.
Талановитий лікар, наближений до імператора, він зустрів християнського пресвітера, який розповів йому про Христа. А остаточний вибір віри юнак зробив після того, як Господь оживив по його молитві мертву дитину, яку вкусила змія.

Після хрещення Пантелеймон почав безкоштовно лікувати ім’ям Господа вбогих, особливо християн, які перебували в тюрмах.
За доносом лікарів, які заздрили йому, Пантелеймон був схоплений, відданий на нелюдські тортури та страчений. Але до останнього подиху він не зрікся Тієї Божої Правди, яку пізнав, ставши християнином.
За свою відданість цей святий отримав від Бога велику благодать та до нині молитвою допомагає багатьом нужденним.
Святий Ісак Сирін говорить: «І яке ж воно, серце, яке милує?… Це любов людського серця до всього створеного Богом, до людей, птахів, тварин – усього, що бачить людське око». Знайомлячись із життям Святого Великомученика Пантелеймона, розумієш, як багато у його серці було милості по слову святого Ісака Сиріна. Його серце не було байдужим до жодного Божого творіння, йому було шкода людей, тварин, усього творіння Божого. Керуючись виключно Христовою Любов’ю, святий великомученик жив жертовною любов’ю, служивши ближнім до останнього.
Коли ми, православні християни, відзначаємо те чи інше свято, молитовно вшановуємо того чи іншого святого, то не тільки дякуємо Богові, але й намагаємося прагнути до прикладу святого. Найкращим даром сьогодні для великомученика Пантелеймона від нас є наше бажання наслідувати його віру, його любляче серце, його милість до ближнього та Христову Любов, яку він поніс через усе своє життя і якою ввійшов у Царство Небесне.

ДЖЕРЕЛО