-
Категорія: Новини
-
Перегляди: 136
31 травня 2026 року, у Неділю 8-му після Пасхи, коли Православна Церква відзначає велике свято Дня Святої Тройці — П’ятдесятницю, у Свято-Георгіївському храмі міста Житомира була звершена Божественна літургія святителя Іоана Золотоустого.
Сьогодні, у день народження Христової Церкви, на п’ятдесятий день після Світлого Христового Воскресіння, ми святкуємо зішестя Святого Духа на апостолів.
Дивлячись крізь призму Старого Завіту, згадуємо, як після виходу з єгипетського рабства Мойсей на горі Синай, на п’ятдесятий день, отримав від Бога Закон для народу Ізраїлю.
Сьогодні ж Господь на п’ятдесятий день благословляє апостолів звістити всьому світові про Воскресіння Христове та закон любові. Якщо тоді Закон був даний одному народові, то тепер через апостолів звістка про спасіння лунає для всіх людей.
Сьогодні, у Троїцьку поминальну суботу, у переддень святкування Пʼятидесятниці, дня народження Христової Церкви, ми особливо згадуємо про те, що Церква існує не лише на землі, адже у Христі всі живі.
Переступаючи поріг храму, ми згадуємо у своїх молитвах тих, хто був дорогим нашому серцю, але вже відійшов у небесні оселі до Творця. Тих, з ким ми більше не можемо поговорити, порадитися, обійняти або просто побути поруч.
24 травня 2026 р., у Неділю 7-му після Пасхи, святих отців Першого Вселенського Собору, у Свято-Георгіївському храмі м. Житомира була звершена Божественна Літургія.
Після читання Святого Євангелія священник виголосив проповідь, у якій звернув увагу на первосвященничу молитву Ісуса Христа до Небесного Отця. Господь молиться за Своїх учнів і за всіх людей, закликаючи до єдності, любові та вірності Божому слову.
Також у проповіді було згадано подвиг святих отців Першого Вселенського Собору, які у 325 році в Нікеї захистили істинне вчення про Христа як істинного Бога. Було підкреслено, що багато учасників Собору пережили жорстокі гоніння за віру, маючи на своєму тілі сліди катувань та страждань, але залишилися вірними Христові та Його Церкві. Священник закликав вірян берегти єдність, жити у молитві, не втрачати віри серед життєвих труднощів та пам’ятати, що справжнє християнське життя полягає не лише у словах, але й у вірності Богові у щоденному житті.