Новини
Живучи в суспільстві, кожна людина поступово формується в тому чи іншому напрямку. Ми самі обираємо, як скористаємося можливостями, які маємо упродовж життя. Сьогоднішнє недільне Євангеліє, що розпочинає підготовку до святої Чотиридесятниці та майбутньої зустрічі з Христом Розіп’ятим і Воскреслим, запрошує до тихого й уважного погляду всередину себе.У храмі — митар і фарисей. Двоє віруючих людей, які цього дня прийшли помолитися Єдиному Богові. Зовні вони роблять одне й те саме, але в серці кожного — різний намір. Господь приймає обох, однак багато залежить від того, з чим саме людина стає перед Ним.
Фарисей, знаючи Закон і намагаючись жити за ним, у своїй молитві дивиться насамперед на інших. Порівнюючи себе з тими, кого вважає гіршими, він знаходить у цьому виправдання і заспокоєння. Його молитва стає радше підтвердженням власної правоти, ніж щирим зверненням до Бога.
Митар же стоїть осторонь і не зводить очей. Його душа не має спокою. Зневажений суспільством через свою працю, він не шукає виправдання і не намагається виглядати кращим. Його коротке й тихе прохання про милосердя народжується з глибини серця.
Бог приймає обох. Не тому, що когось любить більше, а тому, що кожен відкривається Йому настільки, наскільки здатний. Ми часто вимірюємо себе, порівнюючи з іншими, і так легко знаходимо виправдання власним учинкам. Але справжні плоди покаяння з’являються тоді, коли погляд спрямований не назовні, а всередину — у власну душу.
-
Категорія: Новини
-
Перегляди: 2
ПЦУ
