Новини
Від сьогодні залишається рівно два тижні до початку Великого посту — Святої Чотиридесятниці. Церква готує нас до цього часу поступово, навчаючи не різких змін, а уважності до себе й до ближнього.Цей тиждень називається м’ясопусним. Практикуючі християни вже починають обмеження:
у середу і п’ятницю не споживають м’яса,
у неділю — заговини на м’ясо.
Наступний тиждень — сиропусний: м’ясо вже не вживають, але ще дозволені молочні продукти, яйця, риба та інша їжа тваринного походження.
З 23 лютого розпочинається Великий піст, який триватиме до 11 квітня, а 12 квітня ми зустрінемо найбільше християнське свято — Світле Христове Воскресіння, Великдень.
Та піст — це не лише про їжу.
Це насамперед про серце людини.
Кілька простих нагадувань на час посту:
Головне — не “їсти” один одного.Не словами, не образами, не зневагою. Стриманість починається з мови й думок.
Піст — найдавніша духовна практика.Його дотримувалися ще Адам і Єва як знак послуху й довіри Богові. Втрата стриманості завжди руйнує мир усередині нас.
Знайдіть час для молитви й богослужіння.Навіть коротка молитва або присутність у храмі допомагає зупинитися та відновити внутрішню рівновагу.
Милостиня в піст.Найперше — тим, хто справді потребує: хворим, пораненим, тим, хто проходить лікування. Допомога має бути живою й відповідальною.
Тиша — це теж піст.Спробуймо хоча б ненадовго вимкнути телевізор, комп’ютер, телефон. У тиші серце починає говорити.
Читання Святого Письма і духовної літератури.Не заради кількості, а щоб душа мала з чого черпати силу.
Час для батьків і рідних.Усі гроші не заробимо, всі справи не переробимо. А близькі потребують нашої присутності вже сьогодні.
Увага до своєї половинки та дітей.Любов починається з часу, який ми даруємо одне одному.
Пам’ятаймо слова Спасителя, сказані через Святе Євангеліє:
«Цей рід виганяється не інакше, як молитвою і постом» (Мф. 17, 21).
Що це за “рід”?
Це не лише про демонів у прямому значенні.
Це рід зла, страху, ненависті, відчаю, жорстокості, неправди, який оселяється в серці людини, у суспільстві, у світі.
Те, що неможливо перемогти силою, наказом чи зброєю, долається молитвою і постом — внутрішньою переміною людини.
І особливо важливе прохання цього року.
Давайте цей Великий піст знову присвятимо заради Перемоги і справедливого миру.
Заради наших захисників — на фронті й у тилу,
поранених і покалічених,
лікарів і медичних працівників,
рятувальників,
полонених,
волонтерів,
біженців,
капеланів,
і всіх, хто проходить важкі випробування війною та потребує підтримки — найбільше духовної. Піст — це не тягар і не формальність.
Це шлях до очищення серця, до внутрішньої сили і до світла Воскресіння.
Нехай цей час стане для кожного дорогою до миру —
в серці, у родині й у нашій Україні.
-
Категорія: Новини
-
Перегляди: 3
ПЦУ
