Євангеліє Мф 1, 1-25
Глава 1
1 Книга родоводу Ісуса Христа, Сина Давидового, Сина Авраамового.
2 Авраам породив Ісаака; Ісаак породив Якова; Яків породив Іуду та братів його; 3 Іуда породив Фареса і Зару від Фамари; Фарес породив Есрома; Есром породив Арама; 4 Арам породив Аминадава; Аминадав породив Наасона; Наасон породив Салмона; 5 Салмон породив Вооза від Рахави; Вооз породив Овида від Руфи; Овид породив Єссея; 6 Єссей породив Давида царя; Давид цар породив Соломона від дружини Урієвої; 7 Соломон породив Ровоама; Ровоам породив Авию; Авия породив Асу;

Свята великомучениця Анастасія Узорішительниця († бл. 304) постраждала під час правління римського імператора Діоклетіана (284 — 305). Народилася в Римі, в сім’ї сенатора Претекстата. Батько її був язичником, мати Фавста — таємною християнкою, яка доручила виховання маленької дівчинки відомому своєю вченістю святому Хрисогону († бл. 304 р.; пам’ять 22 грудня). Хрисогон навчав Анастасію Священному Писанню і виконанню Закону Божого. Після закінчення навчання про Анастасію говорили як про мудру і прекрасну дівчину. Після смерті матері, не прислухаючись до бажань дочки, батько видав її заміж за язичника Помплія. Щоб не порушити обітницю дівоцтва і уникнути подружнього ложа, Анастасія постійно посилалася на невиліковну хворобу і зберігала чистоту.

До великого сонму преподобних отців Києво-Печерських належить також преподобний Ілля Муромець. Відомо що він був уродженцем міста Мурова, мав прізвисько Чоботок. Короткі відомості про нього є в праці українського релігійного історика ХVII ст. також насельника Печерської обителі, Афанасія Кальнафойського. Вона була видрукувана польською мовою в 1638 році у Лаврській друкарні і мала назву « Тертургіма».

Книга складається з опису самого монастиря та чудес, що в ньому відбувалися. Там Афанасій Кальнафойський і повідомив, що чернець Ілля Муромець жив у монастирі 450 років тому, а це означало, що в 1188 році. Новітні дослідження дають підстави точніше назвати роки його життя: між 1148 і 1203 роками, тобто всього 55 років. У своїй книзі автор згадує про Іллю Муромця в каталозі святих Антонієвої печери. Нічого не говорить про його канонізацію і відомий автор церковної історії Є. Голубинський. В Печерському патерику також немає житія преподобного Іллі Муровця.

Про шанування старозавітних праотців в християнській Церкві засвідчено принаймні з другої половини IV століття і, скоріш за все, походить від практики юдейохристиянських громад перших століть християнства і в своїх витоках пов'язується насамперед з Єрусалимською церквою. Перед Різдвом Христовим встановлені особливі святкування старозавітним святим - неділя праотців і отців (спочатку, за деякими свідченнями, цього дня святкувалася пам'ять лише Авраама, Ісака та Якова).

Кожного разу, коли Господь ставить світильника для Своєї Церкви, це відбувається з Його волі. Він завжди обирає тих, хто гідний цього високого покликання. Сьогодні ми вшановуємо одного з таких світильників, який став яскравим маяком для Вселенської Христової Церкви — святителя Спиридона Тримифунтського.

Святий Спиридон народився наприкінці III століття на Кіпрі. З юних років він працював пастухом, поєднуючи цю просту працю зі щирою вірою та християнськими чеснотами. Особливо вирізнялася його гостинність: Спиридон завжди радо приймав кожного, хто приходив до його оселі, ставлячись до гостей так, ніби зустрічав Самого Христа. Жоден нужденний чи жебрак не залишався без його підтримки чи розради.