Свята великомучениця Катерина народилася в Олександрії, походила зі знатного роду, спорідненого з імператорами, відзначалася діва нечуваною красою, незвичайною ученістю і багатством. У віці сімнадцять років вона навернулася до Христової віри і, після хрещення, посвятила своє дівицтво небесному Нареченому. Коли імператор Максиміян почав переслідувати християн, тоді Катерина прилюдно стала перед ним і, звинувативши його у злобі і звірствах, пригрозила йому Божим гнівом. Максиміян був зачарований красою дівиці, а щоб відвернути її від Христової віри, скликав близько п’ятдесяти поганських мудреців, щоб ті навернули її до поганства, натомість свята Катерина навернула їх до правди, вони повірили в Христа. За це мучитель велів їх усіх кинути у вогонь, де вони прийняли мученицьку смерть. А Максиміян обіцяв святій діві, що одружиться з нею, тим більше, що його жінка також навернулася, і за це разом з воєводою Порфирієм і 200 воїнами прийняла смерть. Побачивши, що свята Катерина навіть чути не хоче про відступництво від віри, мучитель наказав її жорстоко бити, палити вогнем, прив’язати до колеса, під котрим були гострі бритви, а під кінець велів стяти мечем. Сталося це 24 листопада 310 р.

Нам винятково цю страшну сторінку нашої історії. Важливо, бо це впливає на правильність рішень сьогодення, а відтак – і на наше майбутнє. Пам’ять дозволяє з потоку миттєвостей створити цілісну картину, дозволяє пізнати історію, зрозуміти хто ми є, відрізнити ворогів від удаваних друзів і вберегтися від майбутніх помилок.
Запалімо сьогодні символічну свічу пам’яті і ніколи не забуваймо про Голодомор-геноцид 1932-33 років та про інші штучні голоди, які Україна пережила у XX столітті.

21 листопада 2024 року, з нагоди дванадесятого свята Введення у храм Пресвятої Богородиці у Свято-Георгіївському храмі м. Житомира була звершена святкова Божественна літургія святого Іоана Золотоустого. Очолив богослужіння настоятель храму протоієрей Павло Ядчишин.