03 серпня 2025 року, у Свято-Георгіївському храмі м. Житомира була звершена Божественна літургія святителя Іоана Золотоустого. Богослужіння очолив священник Свято-Юріївської (козацької) парафії мікрорайону Корбутівка ієрей Олег Матюшенко.
Під час Літургії лунали особливі прохання за мир в Україні та за Боже благословення для нашого народу.
Євангельське читання цього дня розповідало про чудо насичення п’ятьма хлібами і двома рибинами великої кількості втомлених людей, які прийшли послухати Слово Боже. Ця подія нагадує нам про безмежну милість і турботу Спасителя, Який дбає не лише про наші духовні, а й про тілесні потреби.

Сьогоднішнє Євангеліє розповідає нам, як Ісус Христос, сповнений співчуття і милосердя, чу­десно розмножив хліб та рибу, щоб наситити тисячі голодних людей, які в захопленні слухали його благовість. Йдеться про випадок, який описав євангелист Матфей і цей випадок непідвладний нашому розумінню. Ми ніколи не зустрічали такого в своєму житті та у власному досвіді. Ми не могли подумати, що з п’ятьох невеликих хлібів можуть бути насичені кілька наших теперішніх сіл – п’ять тисяч людей, не рахуючи дітей і жінок. Це означало, що їх було щонайменше вдвічі більше. Десять тисяч людей Господь наситив лише п’ятьма хлібами. В той момент це було безпосереднім свідченням того, що Господь є Бог, того що ця Людина не є сином теслі, але це Правдивий Господь, Який прийшов для того, щоб дати нам основне, чого ми потребуємо – дати нам вічне життя, а наше теперішнє життя наповнити справжнім сенсом.
Здійснивши це чудо Господь наш Ісус Христос, як правдивий Бог і правдива Людина, показав нам це чудо не для того, щоб здивувати нас, але для того, щоб дійсно проявити свою любов, проявити співчуття до тих людей, котрі вже зголодніли, і наситити їх, дати їм те, що їм найбільше потрібно було в цей час.

Сьогодні відзначається свято, яке закріпилося в Церкві майже десять століть тому. Свято Винесення чесних древ животворчого Хреста Господнього було встановлене на згадку звичаю, коли 1 серпня, на початку місяця, який через спекотну погоду сполучався у давній час із поширенням хвороб, у столиці Східної Римської імперії, в Константинополі, з великою урочистістю виносити частину Хреста Господнього для всенародного поклоніння і звершення перед ним молебнів.
Велика частка святого Хреста, віднайденого в Єрусалимі в IV столітті матір’ю імператора Костянтина Великого рівноапостольною Оленою, зберігалася в Царгороді серед святинь імператорської родини. І саме цього дня, яким розпочинається останній місяць церковного року – серпень – з великою честю Хрест, в який була вкладена ця частка Животворчого Древа, виносили спочатку в храм Святої Софії, де звершувалось водосвяття, а потім для молитви і вшанування народом протягом двох тижнів цю святиню урочистою процесією носили по Константинополю. Потім її ховали назад до імператорського палацу.