Щороку 24 серпня ми, українці, відзначаємо День Незалежності – річницю відновлення української державності. Це визначне свято для кожного з нас, адже нам добре відома ціна свободи, за яку боролися наші предки, і за яку доводиться вести щоденну боротьбу нинішньому поколінню.

Незалежність. Одна з великих цінностей українського народу включає в себе дуже багато аспектів. Це право «не залежати» ні від кого і самим визначати долю своєї держави, свого народу, своєї нації, право ідентифікувати себе як українців, право берегти й розвивати свою культуру і взаємодіяти з іншими у мирі та любові.

Із року в рік напередодні Дня відновлення незалежності України ми відзначаємо День Державного Прапора. Один із впізнаваних символів української держави, який  може намалювати навіть дитина, – «дві рівновеликі горизонтальні смуги синього та жовтого кольорів».

22 серпня 2024 року, на запрошення організаторів, настоятель Свято-Георгіївського храму м. Житомира протоієрей Павло Ядчишин взяв участь у відкриті фотовиставки «З Україною в серці» яка пройшла на другому поверсі центрального корпусу Поліського національного університету м. Житомира. За словами організаторів, основна мета виставки – показати необхідність боротьби за свободу та незалежність, за європейський вибір та демократичні цінності, а ще відмінність між білорусами та «лукашистами». Поки перші боронять Україну у складі ЗСУ та добровольчих батальйонів, починаючи з 2014 року, інші – дозволили у перші дні повномасштабного вторгнення ворожим військам вести наступ на її територію зі своєї і досі підтримують дії агресора.

Всякий раз, святкуючи Успіння Пресвятої Богородиці, ми ніби знову зустрічаємо Великдень, на цей раз літній. Великдень для нас готує Діва Богородиця – славний перехід від смерті до життя. Друга Пасха – воістину свята, непорочна, животворяща для людського роду.
Успіння Пресвятої Богородиці є таємницею її переходу від землі до слави у обіймах Небесного Отця. Бог мав свій план щодо Діви Марії. Він хотів через неї обновити красу людини, створеної на його образ і подобу. І Богородиця втілила цю ідею, своєю згодою дозволила «божественному» пробити бар’єри «людського», та відтворила своїм життям рай на землі. Вона, що народила Воскреслого та як представниця всього створіння слухняно погодилася на неповторну взаємність між Богом і людиною, а тому першою осягає мету, до якої скероване життя кожної людини.