Напередодні свята Входу Господнього в Єрусалим, 24 квітня 2021 року, Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній звершив Всенічне бдіння в кафедральному храмі Православної Церкви України – Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі.

Його Блаженству співслужили намісник Золотоверхої обителі архієпископ Вишгородський Агапіт, всечесна братія монастиря та запрошене духовенство.

Наприкінці відправи Предстоятель помісної Української Православної Церкви окропив гілля верби освяченою водою.

Звернення Священного Синоду Православної Церкви України
з приводу ескалації російської агресії проти України

Дорогі брати і сестри, український народе та люди доброї волі усього світу!

Владоможці Росії та їхні послідовники!

Численні достовірні повідомлення підтверджують найбільше з часу початку неоголошеної війни Росії проти України в 2014 р. скупчення біля наших кордонів військ РФ. Перша і очевидна мета такого скупчення – залякування Кремлем українського суспільства, тиск на нашу державу і на союзників України у вільному світі з метою досягнення власних інтересів.

Ми не боїмося! – наша відповідь на цей черговий агресивний намір російської влади. «Душу й тіло ми положим за нашу свободу» – не просто речення з Гімну України. Це переконання – одна з ключових рис української політичної нації, виплекана від часів княжої Київської держави, утверджена у визвольних змаганнях козацької доби та ХХ століття. Ми не потребуємо і не прагнемо чужого, український народ бажає жити у мирі та порозумінні з усіма, в першу чергу – з нашими історичними сусідами. Але ми не дозволимо знову накинути на нашу шию імперське ярмо, від якого український народ звільнився три десятиліття тому!

Дорогі брати і сестри! Слава Ісусу Христу!

Цей недільний день Великого посту Церква присвятила вшануванню пам’яті преподобного Іоана Ліствичника – ченця, усамітненого пустельного подвижника, а наприкінці життя – ігумена монастиря Синайського. У такий спосіб ми не лише отримуємо нагадування про його особистий подвиг, але і про залишений ним безцінний скарб духовних настанов – книгу «Ліствиця», тобто «сходи». У цій книзі у вигляді 30 послідовних ступенів або сходинок преподобний показує шлях духовного удосконалення, зростання в чеснотах, які підносять людину від земного до небесного, від тимчасового – до спасіння у Христі.

Дорогі брати і сестри! Слава Ісусу Христу!

Сердечно вітаю всіх зі святом Благовіщення Пресвятої Богородиці!

Подія, яку сьогодні ми вшановуємо і про яку за богослужінням чуємо з євангельського читання, безпосередньо пов’язана з Різдвом Господа нашого Ісуса Христа і відзначається за дев’ять місяців до нього. Чому за дев’ять місяців? Тому, що таким є звичайний термін вагітності жінок.

У недільному богослужінні першого гласу в тексті на прославлення Пресвятої Богородиці сказано так: коли Гавриїл виголосив Тобі, Діва, «Радуйся!», з цим вигуком втілювався всіх Владика в Тобі, святому Кивоті. На основі Божественного Одкровення ці слова показують віру Церкви, що в час явлення архангела Гавриїла Діві Марії відбулося зачаття за плоттю Господа Ісуса Христа.

4 квітня 2021 року, в третю Неділю Великого Посту, Православна Церква по-особливому вшановує хрест Господній. Ця неділя — середина Великого Посту. Хрестопоклінною вона називається тому, що напередодні неділі з вівтаря виноситься для поклоніння прикрашений квітами хрест.

У суботу, напередодні недільного дня, в Свято-Георгіївському храмі м. Житомира було звершено вечірнє богослужіння з виносом хреста на середину храму. Богослужіння очолив ієрей Максим Роговець.

Одного разу Ісус покликавши народ з учениками Своїми, сказав їм: хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе, і візьме хрест свій, і за Мною йде. Бо хто хоче душу свою спасти, той погубить її; а хто погубить душу свою заради Мене і Євангелія, той спасе її. Бо яка користь людині, коли вона придбає ввесь світ, а душу свою занапастить? 

Дорогі брати і сестри! Слава Ісусу Христу!

Сьогодні, в другу неділю Великого посту, ми чуємо під час Божественної літургії читання з Євангелія від апостола Марка про зцілення Господом Ісусом Христом розслабленого, тобто людини, яка страждала на параліч. І в наш час така хвороба є важкою для лікування, а в ті часи вона була фактично пожиттєвим вироком. Однак, як бачимо, не тільки зцілення від такої хвороби вражає присутніх у домі, де сталося це чудо, але і спосіб, у який Господь звершив його, пов’язавши здоров’я тілесне з прощенням гріхів.

Насправді подія зцілення розслабленого має набагато ширше і глибше значення, ніж просто звільнення однієї людини від тілесних страждань. І саме тому Церква пропонує нам розповідь про неї в час Великого посту – щоби ми не просто ще раз згадали про одне з багатьох чудес Божих, але щоби отримали духовну користь через усвідомлення важливих істин, які торкаються кожного з нас.