Під головуванням Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія 9 липня 2020 року шляхом дистанційного спілкування (телеконференції) відбулося чергове засідання Священного Синоду Української Православної Церкви (Православної Церкви України).

Журнал №13

СЛУХАЛИ: Повідомлення Блаженнійшого Епіфанія, Митрополита Київського і всієї України, про лист Святійшого Варфоломія, Архієпископа Константинополя – Нового Риму, Вселенського Патріарха щодо питань про спосіб подання Святого Причастя Тіла і Крові Христових в умовах пандемії коронавірусної хвороби.

Довідка: На адресу Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія надійшов лист Святійшого Варфоломія, Архієпископа Константинополя – Нового Риму, Вселенського Патріарха (від 17 травня 2020 р. за номером 290) щодо питань про спосіб подання Святого Причастя Тіла і Крові Христових в умовах пандемії коронавірусної хвороби. Аналогічні листи Святійший Вселенський Патріарх Варфоломій надіслав іншим Предстоятелям Помісних Автокефальних Церков.

У листі сказано (переклад з грецької мови):

«Блаженнійший Митрополите Київський та всієї України, у Христі Богові вельми любий та бажаний брате та співслужителю нашої Мірності, кір Епіфаніє, Ваше поважне Блаженство по-братньому у Господі обіймаючи, з великою приємністю вас вітаємо.

Христос воскрес!

Ми дуже тяжко переживали ті умови, в яких опинилася Церква, через пандемію нового коронавірусу, і з листів та з розмов, висловлюваних питань та занепокоєнь, перед нами постала нова картина з різноманітними варіаціями залежно від місця. Ми, керуючись духом солідарності та співпраці, задля захисту здоров’я віруючих та загального добра, вирішили, що вчинення святих служб відбуватиметься без присутності віруючих у храмах, а першочерговою турботою визначили збереження віри наших Отців, яка освітлює всесвіт.

Проте, коли після вартої відзначення дивовижної турботи з боку держав та урядів під час пандемії COVID-19, почали висловлюватися неприпустимі думки  щодо того, яким чином має здійснюватися Святе Причастя, ми не можемо мовчати та стояти осторонь цієї неоднозначної ситуації, не реагуючи на те, що відбувається, та на відповідні рішення та заборони з боку Держави.

Ми дослухалися до наполегливих рекомендацій санітарних служб та урядів, і ми слідуємо їм, але лише до того моменту, поки не йдеться про суть та осереддя нашої віри. Терпеливість Церкви доходить до Хреста, але вона заперечує сходження з нього, скорення владі цього світу, коли ставиться під сумнів Таїнство таїнств її життя, Святе Причастя, Божественна Євхаристія. 

У житті Церкви, як це відомо всім, істинним витлумаченням Євангельських та Апостольських  приписів та неоднозначних смислів, духу та букви Святих та Священних Канонів, є Священне Передання, яке формувалося неперервно щоденною церковною практикою та кенотичним досвідом. Вдаючись до цього священного діяння Церкви, ми бачимо та отримуємо неспростовні докази, що вона живе у світі через Священне Причастя та у Священному Причасті, чи інакшими словами, Святе Причастя є одкровенням та щоденним досвідом божественної  та людської таємниці Церкви. Сам Господь, «невидимо Сущий», «Той, Хто дає, Кого дають та поширюють», дає нам під час Причастя непорочне Тіло та Святу Кров Свою, роблячи нас таким чином «повнотою Небесного Царства».

У такому дусі та з такими думками я звертаюся до вельми любого мною Вашого Блаженства, щоб ви разом з іншими чітко та усвідомлено  побачили, що в жодному разі я не маю наміру відмовлятися від успадкованого нами від наших блаженних Отців. Перед лицем ситуації, яка склалася, я хотів би, щоб ми об’єднали наші братські роздуми та погляди з тим, щоб разом рухатися до пастирського подолання сумнівів щодо прийнятого способу здійснення Священного Причастя. 

Зі святим цілунком у Христі, обіймаючи Ваше шановане бажане Блаженство, ваш любий брат, співслужитель, котрий причащається зі спільної Чаші,  з якої п’ємо, і не відчуваємо спраги на віки. Амінь.

17 травня 2020

Вашого шанованого Блаженства любий у Христі брат

Патріарх Константинопольський Варфоломій».

За дорученням Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія Синодальна Богословсько-літургічна комісія розглянула питання та подала Священному Синоду пропозиції. 

УХВАЛИЛИ: Затвердити та від імені Священного Синоду за підписом Предстоятеля Православної Церкви України надіслати наступний лист до Його Всесвятості Варфоломія, Архієпископа Константинополя – Нового Риму, Вселенського Патріарха:

«Його Всесвятості ВАРФОЛОМІЮ,

Архієпископу Константинополя – Нового Риму,

Вселенському Патріарху

Ваша Всесвятосте!

Разом із моїми братами, членами Священного Синоду Автокефальної Православної Церкви України, сердечно вітаємо Вас, Першого серед Предстоятелів Православних Церков.

Отримавши лист Вашої Всесвятості за номером 290 від 17 травня цього 2020 року Божого, ми обговорили все, що в ньому викладене, та бажаємо для Вашої Всесвятості, для нашої Матері Великої Христової Церкви у Константинополі та для Повноти Православ’я засвідчити наступне.

Раптове поширення небезпечної хвороби та надзвичайні заходи і обмеження, запроваджені урядами для подолання пандемії, вплинули на життя всієї Православної Церкви. Кожна з Помісних Церков реагувала на події з урахуванням обставин, з якими вона зіткнулася. Однак для нас є очевидним, що ніякі місцеві обставини не можуть бути основою для введення в церковне життя речей, які суперечили б Божественному Одкровенню і Священному Переданню. І якщо хтось з членів самої Церкви, а тим більше якась зовнішня сила, хотіли би втрутитися у питання, які зачіпають нашу Православну Віру та змінюють незмінне, то маємо діяти за настановою апостолів, які вчать: «Богові треба коритися більше, ніж людям» (Діян. 5:29).

Разом з тим Церква хоча і обрана від світу, та вона залишається жити у світі, а тому має турбуватися, щоби «не дати приводу тим, хто шукає приводу» (2 Кор. 11:12), бо Писання закликає: «бережіться, щоби ця свобода ваша не стала спокусою для немічних» (1 Кор. 8:9). Бо обов’язок наш дбати не лише про сильних у вірі, але і про немічних,  «шукати те, що служить мирові і взаємному повчанню» (Рим. 14:19).

Отже, турбуючись про благо вірних та маючи основою наведені вище міркування, Священний Синод Автокефальної Української Православної Церкви на засіданні 17 березня 2020 р. ухвалив наступне:

«Як тимчасовий надзвичайний захід дозволяється здійснювати причастя вірних Тіла і Крові Христових у той самий спосіб, як це здійснюється священнослужителями під час Літургії Ранішеосвячених Дарів, а саме: приготовлені часточки Тіла, на які лжицею покладено частину Крові (як це робиться при приготуванні запасних Дарів) подавати з дискоса в руки (або лжицею не торкаючись уст) причаснику. При цьому слід уважно роз’яснити обов’язок причасників ретельно спожити Дари. Для обтирання губ використовувати одноразові серветки, які потім спалити у чистому місці. Використовувати для запивки після прийняття Причастя одноразовий посуд або споживати лише антидор.

Церква незмінно зберігає особливе ставлення до Євхаристії, Причастя Тіла і Крові Христових, як до Таїнства, що подається «на зцілення душі і тіла», а не як до споживання їжі (1 Кор. 11:20-30). Використання для причастя мирян того ж способу, що і для священнослужителів, продиктоване турботою про немічних у вірі (Рим. 14:1-13) та про те, щоби Таїнство і Церква не піддавалися безпідставній ганьбі від зовнішніх.

Дозволити подавати Причастя запасними Дарами всім, хто звертається про це, у будь-який час, як це робиться щодо хворих і у смертельній небезпеці».

Цей спосіб подання і прийняття Святого Причастя, як бачимо, не є новим, але нові особливі умови стали основою для того, щоби спосіб, який дотепер використовувався для причастя лише священнослужителів, був тимчасово поширений також і на мирян. Пам’ятаючи слова Спасителя: «Субота для людини, а не людина для суботи» (Мк. 2:27), ми синодально ухвалили таке рішення, і воно було сприйняте та виконується.

Водночас, ми ясно і твердо бажаємо засвідчити, що вживання розумних і допустимих заходів безпеки, викликаних загрозою поширення хвороби, жодним чином не повинне давати приводу ставити під сумнів природу і сутність Святої Євхаристії, Таїнства Причастя Тіла і Крові Христових, так, ніби це звичайне подавання їжі, хліба і вина. Бо хоча всі ми вживаємо заходи, щоби під час Божественної Літургії ніщо стороннє, скверне або нечисте не потрапило до Святих Дарів, і самі Євхаристійні Сосуди чистимо і обмиваємо – але робимо це через надзвичайну повагу до Святині, незмінно тримаємося того сповідання, що Святі Дари подаються нам для єднання з Воскреслим Господом нашим Ісусом Христом і на спільність зі Святим Духом, на очищення і освячення, для здоров’я душі та тіла, і для життя вічного.

Отже, засвідчуючи те, що було зроблене в Автокефальній Православній Церкві України, радіємо, що Ваша Всесвятість, як Перший серед Предстоятелів, взяли на себе труд «об’єднати наші братські роздуми та погляди з тим, щоб разом рухатися до пастирського подолання сумнівів щодо визначеного способу здійснення Святого Причастя». Сподіваємося, що завдяки Вашому жертовному служінню єдності Православ’я це важливе питання матиме погоджене розв’язання для блага повноти Церкви.

За рішенням і дорученням Священного Синоду,

Вашої Всесвятості люблячий брат у Христі та співслужитель –

Епіфаній, Митрополит Київський і всієї України».

Журнал №14

МАЛИ МІРКУВАННЯ: Про відзначення у 2020 р. 1032-ї річниці Хрещення Руси-України.

УХВАЛИЛИ: 1. Беручи до уваги встановлені державою обмеження на проведення масових релігійних заходів, провести 27-28 липня 2020 р. святкування 1032-ї річниці Хрещення Руси-України за наступним розпорядком:

– 27 липня ввечері – Всенічне бдіння у кафедральному Михайлівському Золотоверхому соборі м. Києва;

– 28 липня ранком – Божественна літургія у кафедральному Михайлівському Золотоверхому соборі м. Києва, після обіду – молебень біля пам’ятника рівноапостольному кн. Володимиру (без проведення хресного ходу).

Благословити єпархіальним архієреям сповістити духовенство і вірних про особливості цьогорічного святкування 1032-ї річниці Хрещення Руси-України, які не дозволяють  організувати традиційне паломництво вірних до Києва, а тому мають бути проведені на єпархіальному та парафіяльному рівнях з дотриманням відповідних приписів.

  1. Поєднати святкування 1032-ї річниці Хрещення Руси-України з відзначенням 400-ліття рукоположення святителя Іова на Митрополита Київського і всієї Руси та відновлення ієрархії православної Київської Митрополії (1620 р.)

Журнал №15

МАЛИ МІРКУВАННЯ: Про неканонічні дії Преосвященного Філарета (Панку), єпископа Білгород-Дністровського.

ДОВІДКА: Як стало відомо з інформації, поширеної у мережі, в тому числі на сторінках, які належать до відання Преосвященного Філарета (Панку), єпископа Білгород-Дністровського, він після співслужіння з Предстоятелем та єпископатом Православної Церкви України за Божественною літургією 3 лютого 2020 р., таємно відвідав Почесного Патріарха Філарета (Денисенка) та звернувся до нього з декларуванням своєї відмови від послуху Православній Церкві України. Пізніше від його імені була поширена заява такого ж змісту. Нещодавно він прийняв від Почесного Патріарха Філарета (Денисенка) неканонічно присвоєний титул, чим ще раз публічно засвідчив свідоме зневажання канонічного порядку.

Слід зазначити, що до 3 лютого 2020 р. включно Преосвященний єпископ Філарет (Панку) брав участь у житті Православної Церкви України, в тому числі в роботі Архієрейського Собору 14 грудня 2019 р. та схвалював його постанови. 

УХВАЛИЛИ: 1. За активну участь у діях, спрямованих на збурення протистояння у церковному середовищі, свідоме противлення соборним рішенням, порушення 34 Апостольського правила, прийняття та вживання не встановленого і належного йому титулу – Преосвященного Філарета (Панку) виключити з 9 липня 2020 р. зі складу єпископату Православної Церкви України.

  1. Преосвященний єпископ Філарет (Панку) та очолювані ним релігійні структури додержувалися і додержуються румунсько-молдовської літургійної традиції і як такі ніколи не представляли українську діаспору, перебуваючи у складі Української Православної Церкви Київського Патріархату, а потім – Православної Церкви України за ікономією.

Враховуючи все це – передати судження про подальший канонічний статус Преосвященного єпископа Філарета (Панку), колишнього Білгород-Дністровського, та підлеглих йому релігійних структур до відання Румунської Православної Церкви, про що сповістити Блаженнійшого Румунського Патріарха Даниїла та Високопреосвященного Митрополита Бессарабського Петра.

  1. Апеляцію на дане рішення вказаний архієрей може подати письмово протягом одного місяця до Священного Синоду через прохання на ім’я Предстоятеля, Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія.

За матеріалами

Прес-служби Київської Митрополії

Праовславної Церкви України

Scroll to top