Сьогодні Свята Церква вшановує пам'ять святих першоверховних апостолів Петра і Павла.Таких різних за характером, походженням і життєвим шляхом, але однакових у любові до Христа та у вірному служінні Його Церкві.

Апостол Петро, Кіфа, що означає «камінь», був одним із дванадцяти апостолів і одним із найближчих учнів Спасителя. Його гаряча та палка віра неодноразово проходила через випробування. Саме Петро намагався йти по воді назустріч Христу, але, засумнівавшись, почав тонути. Саме він тричі зрікся Господа, але після Воскресіння тричі відповів Христові: «Так, Господи, Ти знаєш, що я люблю Тебе». Своїм життям він довів щирість цих слів і прийняв мученицьку смерть, якої колись так боявся заради свого Учителя.

Апостол Павло був ученим фарисеєм і ревним гонителем ранньої Церкви. Але дорогою до Дамаска його життя змінилося назавжди. Зустріч із воскреслим Христом осліпила його тілесно, щоб він прозрів духовно. Через молитву Ананії він повернув собі зір і став одним із найбільших проповідників Євангелія. Той, хто переслідував християн, сам став готовим віддати життя за Христа. У Римі він прийняв мученицьку смерть через усікновення голови, майже одночасно з апостолом Петром.