24 квітня 2022 року, в день Світлого Христвого Воскресіння, секретар Житомирсько-Овруцької єпархії протоієрей Павло Ядчишин у Свято-Георгіївському храмі м. Житомира очолив урочисте богослужіння.

Настоятелю храму співслужив клірик єпархії ієрей Максим Роговець.

Духовенство звершило полуношницю на середині храму перед Плащаницею, після чого вона була забрана до вівтаря і покладена на престолі.

Після закінчення полуношниці, під спів стихири «Воскресіння Твоє, Христе Спасе…», навколо храму був звершений Хресний хід. Процесія зупинилась перед зачиненими західними дверима храму, де згідно Уставу належить розпочинати Пасхальне богослужіння. Тут, після початкового виголосу утрені, багаторазово було проспівано тропар Пасхи і після цього усі зайшли всередину храму де богослужіння продовжилось каноном Пасхи.

Сказав Господь Своїм ученикам, майте віру Божу, бо істинно кажу вам, якщо хто скаже горі цій: посунься і кинься в море, і не сумніватиметься в серці своїм, а повірить, що станеться за його словом, — буде йому, що тільки скаже. Тому кажу вам: усе, чого ви попросите в молитві, вірте, що одержите, — і буде вам. І коли стоїте на молитві, прощайте, коли щось маєте на кого, щоб і Отець ваш Небесний відпустив вам гріхи ваші. Якщо ж не прощаєте, то і Отець ваш Небесний не відпустить вам гріхів ваших.

(Мк. 11, 23-26) 

Браття, змiц­нюйтесь Господом i могутнiстю сили Його. Одягнiться в повну зброю Божу, щоб вам можна було стати проти хитрощiв диявольських, бо наша боротьба не проти крови i плотi, а проти начальства, проти влади, проти свiтопра­вителiв темряви вiку цього, проти духiв злоби пiднебесних. Для цього приймiть повну зброю Бо­жу, щоб ви змогли протистояти в день злий i, все подолавши, висто­яти. Отже, станьте, пiдпере­завши стегна вашi iстиною‚ i зодягнувшись у броню праведності, i взувши ноги в готовнiсть благовiстити мир; а понад усе вiзь­мiть щит вiри, яким зможете пога­сити всi розпеченi стрiли лукавого; i шолом спасiння вiзьмiть, i меч духовний, що є Слово Боже.

(Ефесян 6,10-17) 

У Твої руках, Боже, нехай будуть сьогодні всі ті, хто стоїть на захисті миру та добробуту нашої Батьківщини України. Благослови їм завжди відчувати Твою близьку присутність у щоденних клопотах військової служби. Дай їм відвагу бути сміливими визнавцями віри у Христа розп’ятого та воскреслого і мужньо боротися проти гріха та всілякого зла.

Почуй, Господи, молитву матерів та молитви всього нашого українського народу й захисти цих дітей Твоїх щедрою небесною благодаттю, щоби вони, охоронені від усякого зла, могли добре виконувати обов‘язок свій, бережені Духом Твоїм Святим. Амінь.

Джерело

Дорогі брати і сестри! Український народе!

За понад тисячоліття історії нашої державності не раз ворог приходив на землю Руси-України.

1169 року Золотоверхий Київ внаслідок нашестя з північного сходу, очоленого суздальсько-володимирським князем Андрієм Юрійовичем, був вперше у своїй історії розграбований і спалений. Ані храми, ані монастирі, включно з Печерським, не уникнули плюндрування. 1708 року війська московського царя захопили столицю Гетьманщини Батурин, знищили усіх мешканців та спалили її. 1918 року більшовицькі загони від імені створеної у Харкові за наказом російського уряду маріонеткової «республіки» на декілька місяців захопили частину України, включно з Києвом, піддавши мешканців окупованих земель, зокрема і священнослужителів, терору.

20 лютого 2022 року, в Неділю про блудного сина, у Свято-Георгіївському храмі м. Житомира була звершена Божественна літургія. Очолив літургію секретар Житомирсько-Овруцької єпархії, настоятель храму протоієрей Павло Ядчишин у співслужінні клірика єпархії ієрея Максима Роговця.

Після прочитання Святого Євангелія протоієрей Павло звернувся до присутніх зі словом проповіді на тему притчі про блудного сина.

Сказав Господь притчу оцю: один чоловік мав двох синів. І сказав молодший з них батькові: батьку, дай мені частину майна, що належить мені. І батько розділив між ними майно. Через кілька днів молодший син, зібравши все, пішов у далекий край і там розтратив своє майно, живучи розпусно. Коли ж він усе розтратив, настав великий голод у тій країні, і він почав бідувати. І пішов, пристав до одного з жителів тієї країни; а той послав його на свої поля пасти свиней.