Сьогоднішня притча дає нам відповідь на важливе питання: як нам спастися? І в ній же отримуємо відповідь: прости ближньому твоєму все. Твоє спасіння – у твоїх руках, тобто прости – і тобі буде прощено. Як все це, здається, просто, а разом з тим як це нам, виявляється, важко зробити. Хоч і читаємо в Молитві Господній: «прости… як і ми прощаємо…». І знаємо, що коли не будемо прощати людям провин їхніх, то й Отець наш не простить нам провин наших.

Цією притчею Господь нагадує про нашу жорстокість до людей, про безмірне милосердя Боже і про те, що при своїй жорстокості ми все ж вимагаємо від Бога бути до нас милосердним.

Господь Ісус Христос, що віддав Себе на хрест заради нашого спасіння, сказав: «…Якщо ви прощатимете людям провини їхні, то простить і вам Отець ваш Небесний. А коли не будете прощати людям провин їхніх, то і Отець ваш не простить вам провин ваших» (Мф: 6, 14–15). Ось чому, навчаючи учеників, як треба молитися Всевишньому, Господь сказав: «І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим».

Така умова і міра одержання нами від Бога прощення гріхів, заповідана Самим нашим Спасителем. Бо «якою мірою міряєте, такою відміряється й вам» (Мф. 7:2).

Тож будьмо милосердними одне до одного і прощаймо взаємно, якщо хто на кого має гнів чи образу, щоб і Бог у Христі простив нас (Кол. 3:13).

ДЖЕРЕЛО