6 Тепер же, браття, якщо я прийду до вас i буду говорити незнайомими мо­вами, то яку вам принесу користь, якщо не з’ясую вам чи одкровенням, чи пiзнанням, чи пророцтвом, чи повчанням? 7 I бездушнi речi, що дають звук, як сопiлка чи гуслi, коли не видають рiзних то­нiв, то як зрозумiти те, що грають на сопiлцi чи на гуслях? 8 I ко­ли сурма даватиме невиразний звук, то хто стане готуватися до бою? 9 Так i ви, якщо промовляєте язиком незрозумiлi слова, то як зрозумiють, що ви говорите? Ви будете говорити на вiтер. 10 Скiльки, наприклад, рiзних слiв у свiтi, а жодного з них немає без значення. 11 Але якщо я не розумiю значення слiв, то я для того, хто говорить, буду iноземець; i той, хто говорить, iноземець для мене.

12 Так i ви, коли дбаєте про дари духовнi, старайтеся збагатитися ними для повчання церкви. 13 А тому той, хто говорить незнайомою мовою, молись про дар тлумачення. 14 Бо коли я молюся незнайомою мовою, то хоч i дух мiй молиться, але розум мiй лишається безплiдним. 15 Що ж робити? Буду молитися духом, буду молитися i розумом; буду спiвати духом, буду спiвати i розумом. 16 Бо коли ти благословлятимеш духом, то як проста людина скаже «амiнь» на твою подяку‚ якщо вона не розумiє, що ти говориш? 17 Ти добре дякуєш, та iнший не повчається. 18 Дякую Боговi моєму: я бiльше за всiх вас говорю мовами; 19 але в церквi хочу краще п’ять слiв ска­зати розумом моїм, щоб i iн­ших наставити, нiж тисячi слiв не­знайомою мовою.