У сьогоднішній недільний день вшановуємо пам’ять святого Іоана Ліствичника, який написав видатний твір, безцінний скарб духовних настанов – книгу «Ліствиця», тобто  «сходи». В цій книзі у вигляді 30-ти послідовних ступенів, або сходинок, преподобний показує шлях духовного вдосконалення, зростання в чеснотах, які підносять людину від земного до небесного, від тимчасового – до спасіння у Христі.

Чому преподобний використав образ саме сходів, ліствиці? Цей образ ми зустрічаємо у 28-й главі книги Буття, коли патріарх Яків «побачив сон: ось, ліствиця стоїть на землі, а верх її торкається неба; і ось, ангели Божі піднімаються і сходять по ній. І ось, Господь стоїть на ній» (Бут. 28: 12 – 13). Ця біблійна назва й була обрана преподобним Іоаном, щоби показати шлях духовного зростання у чеснотах, який належить пройти християнину, щоби досягнути Царства Небесного.
Загалом, як відомо, сходи – це певне пристосування, споруда, яку люди використовують, щоби від низу піднятися догори. І цей образ допомагає нам зрозуміти, що наше духовне життя може вести до вдосконалення виключно поступово і обов’язково повинно мати точку опори, утвердження. Ця точка опори для християн є віра в Бога, утвердження на слові Божому.
Преподобний Іоан Ліствичник називає 30 «сходинок», які послідовно спрямовують до досконалості. Їх можна поєднати у групи. Перша з них – боротьба з мирською суєтністю, друга – покаяння, пам’ять про смерть та плач, третя – боротьба з численними пороками та плекання протилежних до них чеснот, четверта група – плоди попередньої праці, якими є безмовність, молитва і безстрасність. Нарешті, найвищий ступень – це союз трьох головних чеснот: віри, надії та любові.
Так, поступово, віддаляючись від боротьби з суєтою світу цього, через смирення і покаяння, долаючи різноманітні спокуси, залежності й випробування, викорінюючи нечутливість, спонукаючи себе використовувати час на духовно корисні справи і молитву, зміцнюючись у вірі та утверджуючись у досягнутому – ось шлях, який належить проходити усім, хто справді бажає спасіння, ось сходи, які ведуть до Царства Небесного.
Тому так важливо, особливо під час Великого посту, нагадати всім нам про цей непростий шлях духовного вдосконалення, про наш обов’язок і покликання бути кращими, крок за кроком піднімаючись над буденністю цього світу тимчасового, матеріальним, докладаючи певних зусиль і поступово стаючи на сходинку ближчими до Бога.
Нехай настанови преподобного Іоана Ліствичника та інших вчителів благочестя будуть нам на поміч, а віра й надія на Господа допомагає нам не зупинятися на досягнутому, а рухатися далі, вище в духовному розвитку. Слава Ісусу Христу!
#Церква_з_тобою