Новини
Кожного разу, коли Господь ставить світильника для Своєї Церкви, це відбувається з Його волі. Він завжди обирає тих, хто гідний цього високого покликання. Сьогодні ми вшановуємо одного з таких світильників, який став яскравим маяком для Вселенської Христової Церкви — святителя Спиридона Тримифунтського.
Святий Спиридон народився наприкінці III століття на Кіпрі. З юних років він працював пастухом, поєднуючи цю просту працю зі щирою вірою та християнськими чеснотами. Особливо вирізнялася його гостинність: Спиридон завжди радо приймав кожного, хто приходив до його оселі, ставлячись до гостей так, ніби зустрічав Самого Христа. Жоден нужденний чи жебрак не залишався без його підтримки чи розради.
Святитель ніколи не збирав багатств для себе. Усі свої гроші він зберігав у скриньці, яка завжди була відкрита для нужденних. Він не переймався тим, чи вона повна чи порожня, і ніколи не зважав, чи людина, яка просить, гідна допомоги.
У молодості Спиридон одружився з благочестивою дівчиною, і в них народилася дочка Ірина, яку святий сам хрестив. Але їхнє сімейне щастя було недовгим — його дружина померла. Попри важку втрату, Спиридон не зневірився і продовжив служити Богу, допомагаючи ближнім своїми добрими справами.
У часи правління імператора Костянтина Великого і його сина Констанція II Спиридона обрали єпископом міста Тримифунта на Кіпрі. На цій посаді він здійснював численні чудеса: припиняв голод, викривав неправедних, допомагав знедоленим. Одного разу, щоб наочно довести єдність Святої Трійці, святитель взяв у руки цеглину й стиснув її. Миттєво з неї вийшов вогонь, вода потекла вниз, а в руках залишилася лише глина. Тоді він сказав: «Ось три стихії, а цеглина одна — так і у Пресвятій Трійці: Три Особи, але Божество Єдине».
Святий Спиридон завжди прагнув привести людей до чесного життя. Є відома історія про те, як розбійники вирішили викрасти овець святого. Вночі вони залізли в кошару, але невидима сила зв'язала їх. Вранці Спиридон знайшов їх і, помолившись, розв'язав. Він не карав їх, а, навпаки, лагідно переконував залишити беззаконний шлях і жити чесно. На прощання він подарував кожному по вівці зі словами: «Нехай ваша ніч не буде марною».
Все життя святителя було сповнене простоти та величі. Господь дарував йому силу творити дивовижні чудеса: за його молитвами воскресали мертві, вщухали стихії, руйнувалися ідоли. У праведності й святості він завершив своє земне життя і близько 348 року відійшов до Господа.
Святитель Спиридон шанується Церквою нарівні зі святителем Миколаєм Мир Лікійським. Його життя й приклад любові до Бога та ближнього продовжують надихати віруючих донині.
-
Категорія: Новини
-
Перегляди: 81