Всякий раз, святкуючи Успіння Пресвятої Богородиці, ми ніби знову зустрічаємо Великдень, на цей раз літній. Великдень для нас готує Діва Богородиця – славний перехід від смерті до життя. Друга Пасха – воістину свята, непорочна, животворяща для людського роду.
Успіння Пресвятої Богородиці є таємницею її переходу від землі до слави у обіймах Небесного Отця. Бог мав свій план щодо Діви Марії. Він хотів через неї обновити красу людини, створеної на його образ і подобу. І Богородиця втілила цю ідею, своєю згодою дозволила «божественному» пробити бар’єри «людського», та відтворила своїм життям рай на землі. Вона, що народила Воскреслого та як представниця всього створіння слухняно погодилася на неповторну взаємність між Богом і людиною, а тому першою осягає мету, до якої скероване життя кожної людини.

Богородиця є «землею в небі», землею, з якої ми всі створені. Однак, це відкуплена земля, перетворена дією благодаті Святого Духа, земля, яка відтепер навіки перебуває в самому Бозі. В цьому є запорука «спільної надії» всіх людей.
Сучасна людина має цінувати спасительну допомогу Богородиці, в будь якій скорботі і печалі, не забувати про існування Помічниці скорботних, Заступниці, Покровительки, Утішительки зневірених, звернувшись до Якої, вона завжди знайде заспокоєння, рішення і відповідь.
Будемо ж молити Пресвяту Богородицю, щоб у день її славного Успіння ми унаслідували той шлях, яким пройшла Богородиця: спочатку без нарікань та з подякою до Бога пройти життєвий шлях зі скорботами і труднощами, а в Небі – отримати Вічну Радість Богоспілкування зі святими Небожителями.
«Пресвята Богородице, спаси нас!»

ДЖЕРЕЛО