14 серпня 2021 року,  секретар Управління Житомирсько-Овруцької єпархії, настоятель Свято-Георгіїського храму м. Житомира протоієрей Павло Ядчишин, звершив Божественну літургію. 

Настоятелю храму співслужив клірик Житомирсько-Овруцької єпархії ієрей Максим Роговець.

За Літургією була піднесена сугуба молитва за припинення згубної пошесті (епідемії). 

8 серпня 2021 року, в 7-му неділю після П’ятидесятниці, у храмі святого великомученика Георгія Побідоносця м. Житомира була звершена Божественна літургія. Непередодні, у суботу, відбулось вечірнє богослужіння. Очолив богослужіння настоятель храму протоієрей Павло Ядчишин.

На Божественній Літургії після прочитання уривку Святого Євангелія, протоієрей Павло Ядчишин звернувся до присутніх зі словами проповіді на тему Євангельсько читання про зцілення двох сліпих і німого біснуватого. На прикладі Євангелія священник закликав присутніх мати тверду віру та ніколи не полишати молитви до Бога.

У Євангелії про святу рівноапостольну Марію Магдалину згадано лише в кількох епізодах – але кожен сповнений великої суті, вирізняючи святу мироносицю з-поміж інших послідовників Христових. Свята Марія Магдалина стала взірцем жертовної любові – любові, що сильніша за страх, любові, що втішає та вказує дорогу до Світла, яка підносить і сповнює сили та вічного блаженства.

 Марія Магдалина послідувала за Спасителем після зцілення від одержимості сімома бісами (Лк. 8: 2), і відтоді стала ревною Його ученицею. На відміну від багатьох апостолів, що розбіглися у страху після затримання Ісуса Христа, вона слідувала за Ним: стояла під хрестом на Голгофі разом із Богоматір’ю та апостолом Іоаном, бачила Його смерть і свідчила Його поховання.

Дорогі брати і сестри!

Слава Ісусу Христу!

Цього недільного дня маємо можливість через роздуми над читанням з 12-ої глави Послання апостола Павла до Римлян звернути увагу на низку чеснот, до втілення яких у власному житті повинен прагнути всякий християнин.

Найперша з них – смирення. У початкових віршах цієї глави апостол настановляє: «За даною мені благодаттю, кожному з вас кажу: не думайте про себе більше, ніж треба думати; але думайте скромно, в міру віри, яку Бог приділив кожному» (Рим. 12:3). «Думайте про себе скромно, не більше, ніж треба» – застерігає святий Павло, бо знає, що корінь усіх гріхів – гординя. Тому і смирення, як чеснота, яка протистоїть гордині, є такою важливою.

5 А як увійшов Ісус до Капернаума, підійшов до Нього сотник і благав Його: 6 Господи, слуга мій вдома лежить розслаблений і тяж­ко страждає. 7 І говорить йому Ісус: Я прийду і зцілю його. 8 Сотник же у відповідь сказав: Господи! Я недостойний, щоб Ти уві­йшов під покрівлю мою; але промов тільки слово, і видужає слуга мій. 9 Бо і я – людина підвладна, але, маючи під собою воїнів, кажу одному: іди, і йде; і другому: прийди, і приходить; і слузі моєму: зроби це, і зробить. 10 Почувши це, Ісус здивувався і сказав тим, що йшли за Ним: істинно кажу вам, і в Ізраїлі не знайшов Я такої віри.