Літургія святої Великої Суботи відправляється за чином літургії святого Василія Великого, і починається вечірнею. Час відправи літургії визначає настоятель за уставом.

Перед початком облачають престіл, жертовник, аналої тощо у світле вбрання, а поверх світлого покривають чорним, щоб швидше можна було переоблачити, коли буде потрібно. Так само і священник може одягти світлі підризник і поручі, але інший одяг — чорний. Вхід чиниться перед плащаницею. 

03 травня 2024 року, коли Православна Церква згадує спасительні Страсті Господа нашого Ісуса Христа, настоятель Свято-Георгіївського храму м. Житомира протоієрей Павло Ядчишин звершив вечірню з виносом Святої Плащаниці із зображенням положення у гріб Христа Спасителя.

Після богослужіння настоятель храму звернувся до всіх зі словами проповіді.

02 травня 2024 року., у вечері великого четверга, в Свято-Георгіївському храмі м. Житомира була звершена Рання з читанням 12-ти Страсних Євангелій. Очолив богослужіння настоятель храму протоієрей Павло Ядчишин.

10 березня 2024 року, в третю підготовчу неділю до Великого посту, яка називається неділею м’ясопусною, про Страшний суд, настоятель Свято-Георгіївського храму м. Житомира у співслужінні клірика житомирсько-Овруцької єпархії ієрея Максима Роговця звершив Божественну літургію святого Іоана Золотоустого.

Кожен відкриває собі Шевченка в різний час. І таке справжнє, глибоке відкриття змінює назавжди, бо його слова правдиві, різкі, часом болючі, але сповнені небайдужістю, щирістю, справедливістю, співпереживанням і любов’ю – тою справжньою, жертовною.

Шевченкове слово, народившись у 19 столітті, в минулому тисячолітті, є актуальним для нас і нині. Воно по-особливому відлунює в наших душах, дає розуміння, натхнення, нагадує про силу і гідність. Адже Шевченко говорив правду, простими словами – про дуже важливі, вічні речі, про справжнє і глибоке.