Як можна святкувати і радіти під час війни? Таким питанням нині часто дорікають всім, хто на загал показує хоч якісь позитивні емоції. Під нищівну критику сучасних «книжників і фарисеїв» потрапляють всі підряд: і ті, хто відчуває миті щастя від народження дитини, і ті, хто створює нову родину, і ті, хто влаштовує свято дітям, аби їх розважити, і ті, хто радіє хоч кількаденному поверненню захисника «у відпустку» чи заповненню чергової «банки» донатів, навіть ті, хто святкують Пасху чи просто дякують Богу за можливість зустріти ще один день народження.Зрозуміло, що форма святкування буває різною… Водночас знаю, що абсолютна більшість людей розуміє і відчуває на собі всю тяжкість нинішніх випробувань війною. Але не можна від того впадати у розпач, не можна потопати в печалі, смутку, в злості, прокльонах і ненависті. Така дорога веде до погибелі, насамперед духовної.