Сьогоднішнє Євангеліє нам описує немудрого чоловіка, щоб нас навчити мудрості. І каже нам, ось в одного багача земля вродила і він мабуть почувався на сьомому небі, так радів з праці своїх рук, зібрав добрий врожай. Чекав, що тепер його життя набере цілком іншого змісту і якості. Він каже сам до себе: «Душе моя! Маєш добра багато в запасі на багато років! Спочивай собі, їж, пий і веселися!» (Лк 12, 19).

15 листопада 2024 року, Свята Православна Церква за своїм богослужінням молитовно вшановує і прославляє преподобного Паїсія Величковського.

У цей день правлячий архієрей Житомирсько-Овруцької єпархії – преосвященний єпископ Житомирський і Овруцький Паїсій відзначив день свого Небесного покровителя.

З цієї нагоди у головному храмі м. Житомира – Свято-Михайлівському кафедральному соборі було звершено Божественну літургію святителя Іоана Золотоустого, яку очолив єпископ Паїсій у співслужінні запрошених архієреїв: архієпископа Луганського і Старобільського Лаврентія; архієпископа Хмельницького і Шепитівського Павла та єпископа Чернівецького і Буковинського Феогноста.

Заговини – це останній день перед початком багатоденного посту, коли ще можна споживати скоромну їжу. Скоромна – від даньослов’янського слова «скрамъ», що  означало «жир, масло». Отже, скоромна їжа – це така, яка у своєму складі має плоть або продукти життєдіяльності теплокровних тварин, наприклад: молоко, яйця, сир, м’ясо тощо.Таким чином, заговини – це день перед постуванням, «за» день до говіння. Говіння – це термін, який вживається у православному богослужбовому побуті на позначення певного стриманого образу поведінки віруючих під час посту. Це слово грецькою «εὐλάβεια» (евлавіа) означає обережність, страх, боязкість, благоговіння. А його походження виводять до індоєвропейського корня «хава», що означав «благоговійне принесення жертви».