Серед карпатських гір сьогодні Свята Церква вшановує памʼять двох угодників Божих, які розбудували Церкву та ревно служили Господу, преподобних Іова і Феодосія Манявських.

Преподобний Іов, здобувши освіту в Острозькій академії, вирушив подвизатися на Афон та, дізнавшись про загрозу для Православʼя, повернувся для ревного служіння Господу і людям на своїй рідній землі.

Пізніше до ним же утвореного Манявського монастиря долучився ієродиякон Феодосій, який відзначився особливою ревністю у чеснотах серед братії. 

 Повернувшись зі Святої Гори, преподобний Іов приніс із собою дух афонського чернецтва. Він оновив життя кількох монастирів, а згодом у карпатській тиші заснував Манявський Скит, який став осередком молитви, духовної боротьби та утвердження православної віри. Господь зібрав навколо нього братію, для якої він був мудрим наставником і люблячим духовним батьком.

Серед цієї братії особливо вирізнявся преподобний Феодосій. Бачачи його смирення, послух і любов до Бога, преподобний Іов довірив йому управління обителлю. Після відходу свого наставника до Господа він продовжив його справу: розбудовував монастир, дбав про братію, укріплював православних у часи випробувань. Згодом духовний авторитет Манявського Скиту поширився далеко за межі Карпат, а багато монастирів визнавали преподобного Феодосія своїм духовним наставником.

Життя цих двох преподобних нагадує нам, що любов до Бога не може залишатися лише особистою справою. Преподобний Іов залишив тишу Афону, щоб підтримати Православну Церкву у важкий час. Преподобний Феодосій зі смиренням продовжив справу свого наставника, не шукаючи слави чи людського визнання. Саме тому Господь прославив їх, а їхній подвиг і сьогодні надихає нас бути вірними Христу, не боятися труднощів і памʼятати, що кожне служіння, звершене з любовʼю до Бога, ніколи не буває марним.

Преподобні отці Іове і Феодосіє Манявські, моліть Бога за нас!