Коли міжнародна спільнота сьогодні відзначає День сім’ї, ми усвідомлюємо, яким крихким і водночас безцінним є дар родини. Адже наша земля й надалі страждає від війни, яку розпочала російська імперія зла, і майже кожна українська сім’я так чи інакше відчула її біль.

Українські родини проходять через випробування: вони чекають своїх близьких з війни, тримають за руку рідних під час лікування в госпіталях, деякі розділені відстанями і кордонами, розкидані по різних країнах, багато з них стали вимушеними переселенцями або біженцями. Частина сімей втратила домівки, інші – своїх рідних. І ці втрати залишають шрами на серці на все життя.

У цих обставинах по-новому відкривається істина: найцінніше – життя і присутність близьких людей. Війна ніби зняла зайве, оголивши головне. Те, що раніше могло здаватися причиною для непорозумінь, зараз відходить на другий план. Натомість зростає потреба в любові, взаємній підтримці, терпінні, прощенні та єдності. Саме це тримає родини навіть у найважчі часи.

Молімося за багатостраждальні українські сім’ї, за їхнє збереження, захист і якнайшвидше возз’єднання. Молімося за полегшення болю втрат, за зцілення ран, завданих розлукою, війною та вимушеними випробуваннями.

Нехай, попри всі випробування, українських сімей стає більше – міцних, люблячих, єдиних. І нехай у ваших домівках народжується нове життя, звучить дитячий сміх, зберігаються тепло, віра і надія. Бо саме в родині живе сила народу, його майбутнє і незламність. Боже, бережи українські сім’ї та даруй Україні справедливий мир, єдність і перемогу світла над темрявою!

#Церква_з_тобою