Коли через кілька днів Ісус знову прийшов до Капернаума, пішла чутка, що Він у домі. Зразу ж зібралося багато людей, так що вже не вміщалися біля дверей, і Він говорив їм слово. І прийшли до Нього з розслабленим, якого несли четверо. І, не маючи можливости наблизитись до Нього через народ, розкрили покрівлю дому, де Він був, і, розібравши її, спустили постіль, на якій лежав розслаблений. Ісус, побачивши віру їхню, говорить розслабленому: чадо, відпускаються тобі гріхи твої.
Дорогі брати і сестри!
У ніч на неділю, 28 березня, Україна перейде на літній час. О 3:00 28 березня годинники буде переведено на одну годину вперед.
Завчасно перевірте Ваші годинники, телефони (смартфони), щоб не пропустити недільне богослужіння!
Нагадуємо, що 28 березня богослужіння у нашому храмі відбуватимуться за наступним графіком:
09.00 Сповідь
09.35 Часи
10.00 Божественна Літургія
12.00 Літія за упокій померлих
Дорогі брати і сестри! Слава Ісусу Христу!
Сьогодні, у першу неділю Великого посту, ми звершуємо святкування Торжества Православ’я. Історія цього свята пов’язана з утвердженням догмату Сьомого Вселенського собору про іконошанування, але його зміст є ширший, вказуючи нам на істинну, правдиву, православну віру, як шлях досягнення спасіння.
Що таке віра? Апостол Павло на початку 11-ої глави Послання до Євреїв, частину якої ми сьогодні також чуємо на читанні під час літургії, дає таку відповідь: «Віра ж є здійснення очікуваного і впевненість у невидимому» (Євр. 11:1). На багатьох прикладах, окремі з яких ми чули, апостол показує дію віри. Через події з життя старозавітних праведників він засвідчує, як очікування справджувалося, а невидиме ставало реальністю.
17 березня 2021 року, в середу першого тижня Великого посту, в Свято-Михайлівському кафедральному соборі м. Житомира єпископ Житомирський і Овруцький Паїсій звершив першу у цьому році літургію Ранішосвячених Дарів.
За богослужінням владиці співслужили настоятель храму митрофорний протоієрей Богдан Бойко, секретар Єпархіального Управління Житомирсько-Овруцької єпархії, настоятель Свято-Георгіївського храму м. Житомира протоієрей Павло Ядчишин та соборне духовенство.
Дорогі брати і сестри! Слава Ісусу Христу!
Сьогодні, у переддень початку Великого посту, Церква звершує спогад про вигнання Адама з Раю. Минулого недільного дня через роздуми над євангельським читанням про Страшний Суд ми з вами міркували про завершення історії світу цього, а нині, згадуючи про гріхопадіння наших прабатьків, ми звертаємося до її початків.
Адже гріх, боротьбі з яким присвячуємо ми наше християнське життя і особливо дні Великого посту – це хвороба нашої природи. Бо що таке хвороба? – Це розлад, коли щось в нашому тілі або діє не так, як належить, або перестає діяти. Так і гріх є розладом, але вже всієї нашої природи, тіла й душі разом, і цей розлад походить від втрати належного єднання нас із Богом, Який є джерелом нашого буття. Тож як для боротьби з хворобою тілесною важливо знати її природу, її причини, поставити правильний діагноз – так і для боротьби з гріхом важливо знати його джерело, його причину, щоби краще розуміти, якого лікування ми потребуємо.
ПЕРШЕ ПОСЛАHHЯ ДО КОРИНФ’ЯН СВЯТОГО АПОСТОЛА ПАВЛА
зачало 140, VIII, 8-IX, 2
Їжа не наближає нас до Бога: бо, чи їмо ми, нiчого не здобуваємо; чи не їмо, нiчого не втрачаємо. Однак бережiться, щоб ця свобода ваша не стала спокусою для немiчних. Бо коли хто-небудь побачить, що ти, маючи знання, сидиш за столом у капищi, то совiсть його, як немiчного, чи не наверне i його їсти iдоложертовне?
