14 червня 2022 року, на третій день після свята П’ятидесятниці, секретар Житомирсько-Овруцької єпархії, настоятель Свято-Георгіївського храму м. Житомира протоієрей Павло Ядчишин взяв участь у святковій Божественній літургії храму Різдва Пресвятої Богородиці в селі Рижани Хорошівського благочиння. Очолив святкове богослужіння єпископ Житомирський і Овруцький Паїсій у співслужінні настоятеля храму протоієрея Віктора Опанасюка, Хорошівського благочинного протоієрея Петра Андрусяка та запрошеного духовенства.

У понеділок після свята П’ятдесятниці Свята Православна Церква особливо вшановує третю іпостась Святої Трійці — Духа Святого.
Після Свого Вознесіння Господь, як і обіцяв, умолив Бога Отця послати на землю Святого Духа. Відтоді Дух Святий допомагає кожній віруючій людині відшукати дорогу до Спасіння у Вічності. Він сприяє нам в ухилянні від гріха, очищує розум від бруду, подаючи добрі думки.
Преподобний Серафим Саровський казав, що сенс життя людини полягає в постійному збиранні (стяжанні) Святого Божого Духу. Отже, коли ми живемо по совісті, маємо тверду віру та щиру молитву, Святий Дух наповнює нас і допомагає жити в згоді з правдою Божою.

Вивчивши доступну станом на 30 травня 2022 р. інформацію щодо підсумків заходів, які відбулися в м. Києві 27 травня 2022 р., а саме – «зібрання єпископів, священників, монахів та мирян Української Православної Церкви; Священного Синоду УПЦ, Архієрейського собору УПЦ, Собору УПЦ», не численні опубліковані офіційно документи, Священний Синод Православної Церкви України зазначає наступне.

Православна Церква України вітає і підтримує всі зусилля, спрямовані на остаточне усунення влади Московського патріархату над Церквою в Україні як неканонічної, нав’язаної силою та шкідливої для українського православ’я. Ця влада є небезпечною для самого буття України внаслідок використання російською владою інституцій РПЦ та їх впливу на Україну як інструменту гібридної агресії.

Одним з найбільших здобутків українського народу в новітній історії є відбудова Свято-Михайлівського Золотоверхого собору.
Зведений у 1108-1113 роках онуком Ярослава Мудрого, князем Святополком-Михаїлом, Золотоверхий монастир мав особливе значення для киян, адже був збудований на честь архістратига Михаїла, небесного покровителя Києва. У XVI столітті він вважався одним із найбагатших і найкрасивіших храмів та був одним із найвідвідуваніших серед паломників. У XVII-XVIII століттях він став центром відновленої Київської митрополії.

23 травня 2022 року в Україні відзначають День Героїв. З нагоди свята у Житомирі відбулись урочистості з вшанування загиблих в наслідок російської агресії.

З багословення єпископа Житомирського і Овруцького Паїсія у заходах взяв участь секретар єпархії, настоятель Свято-Георгіївського храму м. Житомира протоієрей Павло Ядчишин.

Сьогодні, у п’яту Неділю після Пасхи, Православна Церква відзначає свято перенесення мощей святителя і чудотворця Миколая з Мир Лікійських в місто Барі.
В XI столітті Візантійська імперія переживала важкий час: турки-османи грабували її володіння у Малій Азії, нищили міста й села, вбивали їх жителів та супроводжували свої жорстокості зневагою до святих храмів, мощів, ікон і книг.
Постійні набіги змусили християн переховувати свої святині. Особливо побоювалися за мощі Святителя Миколая християни в Італії, серед яких було багато греків. Жителі міста Барі, розташованого на березі Адріатичного моря, вирішили врятувати мощі Святителя Миколая. Для цього було споряджено морську експедицію до міста Мир Лікійських.

Апостол Іоан був улюбленцем Спасителя за свою жертовну любов і велику чистоту. Після свого покликання апостол не розлучався з Господом і був одним із трьох учнів, яких Господь особливо наблизив до Себе.
Святий Іоан Богослов був присутній при воскресінні Господом дочки Яіра і свідком Преображення Господнього на Фаворі. Під час Таємної Вечері він сидів за столом поруч із Господом і за знаком апостола Петра, припавши до грудей Спасителя, запитав про ім’я зрадника. Апостол Іоан слідував за Господом, коли Його, зв’язаного, вели з Гефсиманського саду на суд беззаконних первосвящеників Анни і Каяфи, він же знаходився у дворі архієрейському під час допиту свого Божественного Вчителя і невідступно слідував за Ним Хресним шляхом. Біля підніжжя Хреста він плакав разом із Божою Матір’ю і почув звернені до Неї з висоти Хреста слова розп’ятого Господа: «Жінко, ось син Твій» і до нього: «Це Мати твоя» (Ін.19: 26-27). З цього часу апостол Іоан, як люблячий син, дбав про Пресвяту Діву Марію і служив Їй до Її Успіння, нікуди не відлучаючись з Єрусалиму.