Цей святий стільки доброго і важливого зробив для історії нашого народу, нашої давньої держави, для історії Церкви, для утвердження нашої рідної мови, що в день його пам’яті відзначаємо державне свято, День української писемності та мови.

Преподобний Нестор Літописець вважається першим київським істориком та письменником. Родом він із Києва, та й все своє життя після чернечого постригу (який прийняв у 1073 році) прожив тут, у Києво-Печерському монастирі. Він вважається автором чи упорядником «Повісті минулих літ», яка вирізняється літературно-філософським осмисленням історії українського народу. Історія Руси-України викладена тут як важлива та невід'ємна частина світової історії.

Нестор Літописець багато працював над встановленням першопричини подій, намагався пояснити початок і походження історичних явищ. Багато приділяв уваги праці князів, подвижництву святих Божих угодників, бачив і вивчив церковне життя, здобутки книжності, висвітлив церковно-архітектурне будівництво.

До наших часів дійшли два твори Нестора Літописця, які були написані перед появою «Повісті минулих літ»: «Чтеніє о житії і погубленії Бориса і Гліба», написане між 1081 – 1088 рр., та «Житіє преподобного Феодосія, ігумена Печерського монастиря. Списане Нестором, мнихом того же монастиря» (бл. 1091). Головною ідеєю Несторового житія святих мучеників Бориса і Гліба є те, що вони прийняли мученицьку смерть заради братолюбства, а тому й сучасні йому князі, які потонули в міжусобицях, повинні були дотримуватися християнського правила братолюбства, яке, на думку автора, є головною запорукою збереження єдності Київської держави.

Щодо житія преподобного Феодосія, то дослідники відзначають високу майстерність автора, яким він «зшиває цей килим строкатих та уривчастих епізодів життя Феодосія у зв’язаний і живий твір, у якому однаково дотримані внутрішні хронологія і велика точність». До речі, у 1101 році преподобний Нестор брав участь у віднайденні мощей свого духовного вчителя, преподобного Феодосія Печерського: він виніс їх із печери і був очевидцем великих чудес, які звершувались при цьому, про що сам свідчив.

Прожив він багато років, мирно упокоївся близько 1114 року. Тіло його було покладене у печері Києво-Печерського монастиря, де спочиває й донині. Житіє преподобного Нестора було вперше надруковане в Печерському патерику 1681 року. В день пам’яті святого 27 жовтня 1763 року преподобному Нестору вперше заспівали повноцінну службу з каноном. Його мощі відкрито спочивають у Ближніх печерах Києво-Печерської лаври.

Джерело