Дорогі брати і сестри! Слава Ісусу Христу!

Неодноразово у Євангелії ми знаходимо приклади того, як Спаситель звершував у суботи чудеса, чим викликав обурення серед фарисеїв та інших надмірних ревнителів батьківських передань. Адже виконання заповіді про освячення суботнього дня було одним з наріжних каменів юдейської релігійної традиції та практики. Формальне дотримання приписів суботнього спокою було для багатьох дуже важливою видимою ознакою дотримання всього Закону Мойсеєвого. Відтак видиме порушення цих приписів, які склалися протягом багатьох століть – сприймалося як відступлення від повелінь Божих.

Заповідь про суботу подано серед десяти головних заповідей, які читаємо у книзі Вихід: «Пам’ятай день суботній, щоб святити його; шість днів працюй і виконуй [у них] усякі справи твої, а день сьомий – субота Господу, Богу твоєму: не роби в цей день ніякої справи ні ти, ні син твій, ні дочка твоя, ні раб твій, ні рабиня твоя, ні худоба твоя, ні прибулець, який в оселях твоїх; бо за шість днів створив Господь небо і землю, море й усе, що в них, а на день сьомий спочив; тому благословив Господь день суботній і освятив його» (Вих. 20:8-11).

У двадцять сьому неділю після П’ятидесятниці та день пам’яті святого апостола Андрія Першозваного, 13 грудня 2020 року, секретар Управління Житомирсько-Овруцької єпархії протоієрей Павло Ядчишин очолив Божественну літургію святителя Іоана Золотоустого у Свято-Георгіївському храмі м. Житомира. Настоятелю храму співслужив клірик єпархії ієрей Максим Роговець.

Дорогі брати і сестри! Слава Ісусу Христу!

Сердечно вітаю всіх вас зі святом Введення у храм Пресвятої Богородиці!

Як нам відомо зі Священного Передання, батьки Пречистої Діви Марії, праведні Іоаким і Анна, були бездітними. У своїх проханнях до Бога про милість вони обіцяли, що коли народиться у них дитина, то вони присвятять її служінню Господу. Їхня молитва була почута. І так само, як колись від похилих віком та неплідних Авраама і Сарри за особливим благословенням Божим народився Ісаак, і як безплідна Анна після гарячих молитов перед скинією отримала благословення Господнє, ставши матір’ю пророка Божого та судді Ізраїля Самуїла – так і праведні Іоаким і Анна стали батьками для Марії Діви, яка Богом була покликана стати Матір’ю для Спасителя світу.

Дорогі брати і сестри! Слава Ісусу Христу!

Ми звикли вже до цього звернення, коли в середовищі Церкви називаємо одне одного братами і сестрами. І як у багатьох життєвих звичках, у цій ми можемо не відразу побачити глибокий сенс та богословське її значення. Два читання, які ми чуємо сьогодні з Нового Завіту – апостольське та євангельське – нагадують нам про те, чому саме так називаємо одне одного. Вони допомагають нам краще зрозуміти сенс такого іменування, а через розуміння – наповнювати звичну для нас форму належним змістом.

За звичайним слововжитком братами і сестрами називають тих, хто народився від тих самих батька й матері. В ширшому значенні ці іменування використовують і для інших родичів – зведених чи двоюрідних братів та сестер. Чим більше між людьми ступенів спорідненості – тим більш далеким вважається родинний зв’язок. Відтак, коли осіб відділяють не лише ступені спорідненості, але й різниця у поколіннях, люди зазвичай не відчувають і не підтримують зв’язку, хоча насправді залишаються належними до одного роду.