6 червня 2021 року, в Неділю 6-ту після Пасхи, про сліпого, у Свято-Георгіївському храмі м. Житомира була звершена Божественна літургія святого Іоана Золотоустого. Очолив богослужіння секретар Управління Житомирсько-Овруцької єпархії, настоятель храму протоієрей Павло Ядчишин.

Під час богогслужіння настоятель виголосив додаткові прохання за мир в Україні, за захисників, за покалічених і поранених, за хворих та за медичних працівників. Після причастя вірних протоієрей Павло виголосив проповідь на тему Євангелія.

1 І, проходячи, побачив чоловіка, сліпого від народження. 2 Ученики Його запитали в Нього: Учителю, хто згрішив, — він чи батьки його, що сліпим народився? 3 Ісус відповів: ні він не згрішив, ні батьки його, а це для того, щоб відкрилися на ньому діла Божі. 4 Мені належить робити діла Того, Хто послав Мене, доки день є; прийде ніч, коли ніхто робити не зможе. 5 Доки Я в світі, Я Світло для світу. 6 Сказавши це, плюнув на землю, зробив із слини суміш і помазав сумішшю очі сліпому. 7 І сказав йому: іди, вмийся у купальні Силоам, що означає: посланий. Він пішов і вмився, і прийшов зрячим. 8 Сусіди і ті, що бачили його раніше, як він був сліпим, говорили: чи не той це, що сидів і просив? 9 Одні говорили, що це той; інші ж — що схожий на нього. Він же сказав: це я. 10 Тоді запитали в нього: як відкрилися в тебе очі? 11 Він казав їм у відповідь: Чоловік, Якого звуть Ісус, зробив суміш, помазав очі мої і сказав мені: іди в купальню Силоам і вмийся. Я пішов, умився і прозрів. 12 Тоді сказали йому: де ж Він? Він відповів: не знаю. 13 Повели цього колишнього сліпця до фарисеїв. 14 А була субота, коли Ісус зробив суміш і відкрив йому очі. 15 Спитали його також фарисеї, як він прозрів. Він же сказав їм: суміш поклав Він на мої очі, і я вмився і бачу. 16 Тоді деякі з фарисеїв говорили: Чоловік Цей не від Бога, бо не шанує суботи. Інші говорили: як може грішний чоловік такі чудеса творити? І сталася між ними суперечка. 17 Знов говорять сліпому: що ти скажеш про Того, Хто відкрив тобі очі? Він сказав: це пророк. 18 Але юдеї не повірили, що він був сліпим і прозрів, доки не покликали батьків того, хто прозрів, 19 і запитали, кажучи: чи це син ваш, про якого ви кажете, що народився сліпим? Як же він тепер бачить? 20 Батьки його сказали їм у відповідь: ми знаємо, що він — це син наш і що він сліпим народився, 21 а як тепер бачить, не знаємо, і хто відкрив йому очі, ми не знаємо.

Душа дитини, дитячий погляд на світ – крихкий та ніжний, який легко вразити. Їм однаково загрожують людська жорстокість, внутрішні сімейні конфлікти та життєві спокуси. У наших силах уберегти цей вогник від життєвих буревіїв.
1 червня відзначається День захисту дітей, коли весь світ говорить про важливість збереження дитинства, а також про небезпеки, які йому загрожують. Ми, дорослі, з Божою допомогою маємо захистити наших дітей, щоби їхні серця не озлобилися, а душі залишилися чистими.
Традиційно саме ми є прикладом для дітей. Вони зростають, орієнтуючись на нас і наші цінності, формують свої особистості, зважаючи на наші слова та вчинки. Ми – дорослі, маємо авторитет у їхніх очах. Виростаючи, вони вчаться у нас, як це – бути людиною.

Дорогі брати і сестри! Христос Воскрес!

В нинішній недільний день ми з вами чуємо з читань книги Діянь святих апостолів та Євангелія від Іоана про спілкування Спасителя і Його учеників з послідовниками інших, відмінних від їхнього власного, релігійних вчень.

Самарянка, з якою розмовляє Господь біля колодязя, належала до спільноти нащадків тих, хто у час ассирійського панування був за звичаєм тієї епохи переселений з інших країв на землі колишнього Ізраїльського царства, столицею якого було місто Самарія. За іменем цього міста і край став називатися Самарією, і мешканці його – самарянами. Самі себе вони вважали нащадками патріарха Якова, онука праотця Авраама, однак юдеї не вважали їх такими.

22 травня 2021 року, у Свято-Миколаївському храмі с. Непедівка, Козятинського району, Вінницької області, відбулася святкова Божественна літургія з нагоди храмового свята.

У місцевому храмі літургію очолив митрополит Вінницький і Барський Симеон у співслужінні єпископа Харківського і Богодухівського Митрофана та єпископа Житомирського і Овруцького Паїсія, настоятеля храму протоієрея Валерія Кушніра, секретаря Управління Житомирсько-Овруцької єпархії, настоятеля Свято-Георгіївського храму м. Житомира протоієрея Павла Ядчишина, намісника чоловічого монастиря преподобного Паїсія Величковського смт Хорошів, Хорошівського району, Житомирської області ігумена Трофима (Ханаса) та запрошеного духовенства. Під час літургії було піднесено молитви за мир для України та про припинення епідемії коронавірусу.

Дорогі брати і сестри! Христос воскрес!

Цього недільного дня ми продовжуємо святкувати Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа. І через читання з Євангелія ми знову чуємо засвідчення істинності цієї події, що походить від ангела та від жінок, які першими прийшли до гробу Спасителя.

Цих жінок називають мироносицями тому, що вони, маючи побожну любов до свого Вчителя, придбали миро, тобто запашну олію, з наміром рано вранці після завершення суботнього дня прийти до місця поховання Ісуса Христа, щоби намастити Його тіло. Таким був юдейський поховальний звичай. Бо на відміну від нашої традиції, коли тіло померлого кладуть в труні у яму, викопану в землі, старозавітні юдеї ховали мерців у кам’яних печерах – або природних, або спеціально витесаних. Тіло обмотували поховальними пеленами, просочуючи їх сумішшю запашних олив. Так про це згадується і в випадку похорону Спасителя, звершеного Йосифом Арімафейським і Никодимом, про що сказано у 19-ій главі Євангелія від Іоанна (Ін. 19:39-40).

Дорогі брати і сестри! Христос воскрес!

Завершується Світла седмиця, але ми продовжуємо вшановувати свято над святами і торжество з торжеств – Пасху Господню. За приписом церковних правил святкування Великодня триває сорок днів – аж до Вознесіння. Цим підкреслюється виняткове значення події, яку ми так вшановуємо. Бо саме на факті Христового воскресіння з мертвих, як на непорушній скелі та непохитному камені, збудована віра християнська. Так про це свідчить і апостол Павло у Першому посланні до Коринфян: «Якщо Христос не воскрес, то віра ваша марна: ви ще у гріхах ваших. […] І якщо ми в цьому тільки житті уповаємо на Христа, то ми нещасніші за всіх людей. Але Христос воскрес з мертвих, первісток серед померлих. Бо як смерть через людину, так через людину і воскресіння мертвих. Як в Адамі всі вмирають, так у Христі всі оживуть» (1 Кор. 15:17,19-22).