У час, коли за нашу ідентичність точиться боротьба, ми особливо гостро відчуваємо потребу повертатися до витоків – до того джерела, з якого починається наш духовний шлях, наш історичний вибір, наша єдність. Завтра ми відзначаємо 1037-му річницю Хрещення України-Руси – подію, яка стала джерелом нашої духовної ідентичності, основою культури й державності, шляхом, що вивів наш народ із темряви язичництва до світла Христової істини.

Цей вибір не був лише релігійним. Це був вибір цінностей, напряму для розвитку, моделі суспільства, де на перше місце вийшли гідність, любов, співчуття, свобода та світло правди. Ми не просто прийняли віру – ми вкорінили її у своїй мові, культурі, державності, у способі мислення і будівництві майбутнього.

13 липня 2025 року, в п’яту Неділю після П’ятидесятниці, у Свято-Георгіївському храмі м. Житомира було звершено Божественну літургію святителя Іоана Золотоустого. Богослужіння очолив клірик Житомирсько-Овруцької єпархії ієрей Олексій Ковтонюк.
Під час служби підносилися особливі молитовні прохання за мир в Україні, за воїнів-захисників, поранених, полонених, медиків, волонтерів, біженців, капеланів та весь багатостраждальний український народ.
Віряни мали можливість очистити душу в Таїнстві Сповіді та приступити до Святого Причастя — з’єднання з Христом у Його Тілі й Крові.

Постать святої рівноапостольної княгині Ольги (у святому Хрещенні вона носила імʼя Олена) – одна з найважливіших і найвпливовіших у нашій історії. Вона стала символом мудрості, сили й непохитної волі, очолюючи Київську державу впродовж 17 років – від загибелі свого чоловіка князя Ігоря до повноліття їхнього сина Святослава, батька Володимира Великого.
Церква вшановує княгиню Ольгу як рівноапостольну святу, адже її подвиг визначив не лише хід історії Київської держави, України-Руси, а й духовне майбутнє всього українського народу. Прийнявши християнство у свідомому віці після смерті чоловіка, приблизно у 955 році, вона заклала продовжила справу закладення основ європейської християнської традиції на наших землях. Цю подію фіксують не лише вітчизняні, а й іноземні джерела, хоча досі історики дискутують про точне місце та дату її хрещення.

29 червня 2025 року, в Неділю 3-тю після П’ятдесятниці, Православна Церква урочисто вшановує пам’ять святих першоверховних апостолів Петра і Павла — стовпів віри, які, попри свою різність, стали єдиними в служінні Христу.
У цей день настоятель Свято-Георгіївського храму м. Житомира, протоієрей Павло Ядчишин, очолив Божественну літургію з нагоди храмового свята в селі Пушкарі Чортківського району, Тернопільської області. Разом із ним молився священник місцевої громади — протоієрей Володимир Гільтай.

29 червня 2025 року, в Неділю 3-тю після П’ятидесятниці, у Свято-Георгіївському храмі м. Житомира була звершена Божественна літургія з нагоди дня пам’яті святих першоверховних апостолів Петра і Павла.
Це одне з великих християнських свят, яке особливо шанується в Православній Церкві. Апостоли Петро і Павло — дві визначні постаті раннього християнства — через різний життєвий шлях прийшли до єдиної мети: вірного служіння Христу. Їхнє життя стало свідченням істинної віри, мужності та самопожертви, а їхня мученицька смерть — вінцем апостольського служіння.

29 червня Православна Церква урочисто вшановує пам’ять святих першоверховних апостолів Петра і Павла — стовпів Христової Церкви, які стали прикладом живої віри, мужності, самопожертви та невтомного служіння Богові.

Святий апостол Петро, колишній рибалка з Галилеї, був покликаний самим Христом стати ловцем людей (Мф. 4,19). Хоча він тричі зрікся Христа у годину Його страждань, щирим покаянням і вірністю до кінця свого життя він довів глибину своєї любові. Петро став першим серед апостолів, хто голосно засвідчив віру у Воскреслого Господа.

Апостол Павло, раніше Савл, — гонитель християн — після дивного навернення на дорозі до Дамаска став ревним благовісником Євангелія. Його слова, листи й місіонерські подорожі стали духовним фундаментом для багатьох християнських громад. Павло до кінця свого життя залишався вірним Христу, за що також прийняв мученицьку смерть.

24 червня — Різдво пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Іоана.
У цей урочистий день Православна Церква вшановує одного з найвеличніших святих — святого Іоана Хрестителя, який став містком між Старим і Новим Завітами, голосом, що кликав до покаяння і приготування шляху Господнього.
З нагоди свята у Свято-Георгіївському храмі м. Житомира була звершена святкова Божественна літургія святителя Іоана Золотоустого. Богослужіння очолив настоятель храму протоієрей Павло Ядчишин у співслужінні клірика Житомирсько-Овруцької єпархії ієрея Олексія Ковтонюка.