²² І зараз же звелів Ісус ученикам Своїм сісти в човен і пливти раніше за Нього на той бік, поки Він відпустить людей. ²³ І, відпустивши народ, Він зійшов на гору помолитися на самоті; і ввечері залишився там один. ²⁴ А човен був уже на середині моря, і било його хвилями, бо вітер був супротивний. ²⁵ У четверту ж сторожу ночі пішов Ісус до них, ідучи по морю. ²⁶ І ученики, побачивши, що Він іде по морю, стривожились і говорили: це привид. І зі страху закричали. ²⁷ Але Ісус зараз же заговорив до них і сказав: заспокойтесь! Це Я, не бійтеся. ²⁸ Петро сказав Йому у відповідь: Господи!

Якщо це Ти, звели мені прийти до Тебе по воді. ²⁹ Він же сказав: прийди. І, вийшовши з човна, Петро пішов по воді, щоб підійти до Ісуса. ³⁰ Побачивши ж сильний вітер, злякався і, коли почав тонути, закричав: Господи, спаси мене! ³¹ Ісус зараз же простяг руку, підтримав його і говорить йому: маловіре! Чого ти засумнівався? ³² І, як увійшли вони в човен, вітер стих. ³³ Ті, що були в човні, підійшли, вклонилися Йому і сказали: воістину Ти Син Божий.

³⁴ Переправившись, вони прибули в землю Генісаретську.