Свята Церква і надалі продовжує готувати нас до Великого Посту, пропонуючи для роздумів притчу про блудного сина.
Ця притча говорить нам сьогодні про той спокій і достаток, який є в домі Отця Небесного; і про наше безумство, що змусило нас піти, полишивши батьківський дім. Тому цей менший син, за словами святих Отців, є образом всього падшого людського роду. Але і після падіння нашого Господь не залишає нас. Частина майна, про яку говориться у причті, це є ті дари Божі, якими наповнена всяка людина, це благодать Святого Духа, що дарується кожному християнину.

Також даруваннями тими є небо і земля, створені Богом. І ми обираємо землю, залишаємо дім Отцівський і йдемо «у далекий край», тобто віддаляємося від Бога, як невдячні за всі Його добродійства, ховаємося від Нього, як колись ховався Адам у раю. Взявши у Небесного Отця все необхідне, ми відходимо, часто навіть забуваючи про Нього, і розтрачуючи ті щедрі дарування на різні гріховні справи, проводимо життя своє не в пості і молитві, а в блуді та беззаконні.
І тут настає для нас голод. Це, як говорить Святе Письмо, - «не голод хліба, не спрага води, але спрага слухання слів Господніх» (Ам.8,11), бо ж «не хлібом єдиним буде жити людина, але всяким словом Божим» (Лк.4,4). І цей голод людство відчуває постійно. Тому ми негайно повинні повернутися у дім Отця нашого Небесного, скоро прийти до Святої Церкви і наситити себе Словом Божим, втамувати спрагу свою у Таїнстві Святого Причастя.
Заради нашого повернення Отець звершує найвеличнішу жертву – віддає Сина Свого Єдинородного на смерть, щоб оцей блудний син, що був мертвий, ожив, і який пропав, щоб знайшовся.
Але старший син, бачачи радість свого батька за повернення блудного сина, починає заздрити і сердитися на нього. І це кожен із нас, хто вважає себе праведнішим за інших. Та, можливо, той, кого ми вважаємо грішником, приніс покаяння і за це прийнятий і помилуваний в очах Божих.
Тож, прийдемо і принесемо плоди покаяння перед Господом, що створив нас, Суддею праведним, але готовим помилувати нас заради сліз наших зворушливих. Скоро полишимо далекий гріховний край і прокладемо слізний важкий шлях випробувань до Небесних осель, де Ангели і всі святі у мирі славословлять Всемогутнього Бога.